Курси НБУ $ 29.25 € 30.77
Жінка, яку 16 років тому спотворив сірчаною кислотою ображений залицяльник, чекає на двійню

Таня до і після пластичних операцій, які зробив відомий хірург Ростислав Валіхновський.

Фото із сайту fakty.ua

Жінка, яку 16 років тому спотворив сірчаною кислотою ображений залицяльник, чекає на двійню

Тетяна Вороніна із села Данилівка Васильківського району Київської області перенесла близько двадцяти пластичних операцій. Її життя, сповнене болю і страждань, могло зламати будь-кого. Та, пройшовши через усі біди, вона не тільки зуміла знайти справжнє кохання, а й у 34 роки готується вперше стати мамою

«Я кожною клітиною відчувала, як кислота виїдає мені обличчя»

— За історією, як колишній шанувальник облив дівчину сірчаною кислотою, тривалий час стежила вся країна. Усіх вражали жахливі пояснення злочинця, що він «не хотів так сильно спотворювати, хотів лише трохи». І навіть розкладав ганчірочки з кислотою у себе на руках, щоб відрегулювати ступінь опіку. Така собі «репетиція»…

— «Відрегулював» так, що мій одяг перетворився на лахміття. Його з’їла кислота. Я ледве добігла додому: Влад напав на мене біля під’їзду. Мама викликала «швидку». В обласній лікарні довідалися, що мама промивала мені опік водою. Пригадую, як їй сказали: «Треба було господарським милом: луг нейтралізує кислоту. А тепер кислота ще два дні випалюватиме обличчя. Поки все не виїсть, нічого не можна зробити». І ось я лежала з обличчям, як надувна куля, і кожною клітиною відчувала, як кислота його «виїдає». А потім ще й мій хлопець, з яким я зустрічалася, і до якого приревнував колишній залицяльник, пішов від мене. Сказав мамі, мовляв, вибачте, але я не готовий до таких труднощів.

«У нас із Андрієм той випадок, коли зійшлися протилежності. Він спокійний, незворушний, надійний. Я – душа компанії. Енерджайзер!»
«У нас із Андрієм той випадок, коли зійшлися протилежності. Він спокійний, незворушний, надійний. Я – душа компанії. Енерджайзер!»

 — Зате ваша мама була готова… Днювала і ночувала біля вашого ліжка…

— Якось колишній, який мене облив (його ж довго не могли спіймати), почав мені дзвонити до лікарні. А я була після операції, коли повіки пришивали до щік. І десять днів нічого не бачила. Але мама, почувши голос Влада, вирвала слухавку з рук і як почала кричати. Він щось белькотів, вибачався. Мама у відповідь: «Бог вибачить, а я тебе — ніколи!» І пообіцяла поставити свічку за упокій, якщо він ще набридатиме. Ми тоді були шоковані. Де міліція? Чому злочинець розгулює на волі?

Не знаю, як я вижила. Часто думала про суїцид. Розбила всі дзеркала. Порвала всі фотографії. Ридала, що ніколи не буду такою гарною, як колись… Мама втішала, що зате у мене ручки та пальчики красиві залишилися…

А тут ще цей виродок немовби навмисне знущався з мене. Дзвонив, освідчувався у коханні, кидав… гнилі помідори у вікна, клав у поштову скриньку свої фото. Говорив по телефону моїй мамі, що хоче нашого весілля. Твердив, що колись прочитав статтю про те, як хлопець облив кислотою дівчину, щоб вона не втекла від нього, а потім одружився з нею. Пропонував мені у відповідь також облити його кислотою. Ми з мамою тоді говорили одна одній: «Боже мій, Боже мій! З ким ми зв’язалися? Він або божевільний, або дурень!»

«Відповіла йому, що «занадто» — ​це коли шия зрослася з головою»

— Але чому ж це помітили так пізно, Таню?

— Я була дурна, молода. І потім, Влад поводився коректно. До певного часу… Слава Богу, у лютому 2007-го його нарешті затримали. У квітні того ж року у Васильківському райсуді Київської області судили, дали десять літ. Термін був за два злочини: заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та крадіжку, вчинену раніше. Він аж заплакав. Але провину не визнав. Потім надіслав скривджений лист, що такий термін «це вже ніби занадто». А я йому відповіла, що «занадто» — ​це коли шия після опіків зрослася з головою і ти не можеш обернутися, а повертаєшся всім корпусом.

Він спочатку мене не впізнав.  Подумав, що це моя сестричка-двійняшка Аня. А впізнавши, запросив на каву.

Якось вийшла з депресії. Вирішила не здаватися. З відзнакою закінчила заочне відділення Національного транспортного університету за спеціальністю «митний контроль». На жаль, з моїм обличчям знайти роботу було складно. Працювала оператором в агентстві нерухомості, секретарем у лікарні, касиром у супермаркеті. Коли перестала зациклюватися на своєму горі, мене несподівано у 2016 році запросили на телепроєкт «Поверніть мені красу» каналу «1+1».

«Лікарі нам сказали, що точно будуть два хлопці!»
«Лікарі нам сказали, що точно будуть два хлопці!»

 Операціями керував відомий український пластичний хірург Ростислав Валіхновський. Було все, як у казці. На проєкті я схудла на 10 кілограмів. Стала білявою бестією. (Сміється. — ​Авт.). Мені наростили локони. Зі мною багато працював психолог. І ось така вся гарна я зіткнулася на вулиці з… Владом, який відсидів із десяти вісім років і за гарну поведінку вийшов на волю.

Він спочатку мене не впізнав. Подумав, що це моя сестричка-двійняшка Аня. А впізнавши, запросив на каву. Я, звісно, ​​нікуди не пішла. У нього були такі порожні очі. І ні краплі каяття. І тут я відчула дивне полегшення. Я закрила незакритий гештальт. Я вже не боялася Влада, не зневажала його і перестала ненавидіти. Переді мною був духовний мрець.

«Спочатку він сказав: «Стосунків бути не може», а потім зробив пропозицію»

— Незважаючи на життєві негаразди, у вас було повноцінне особисте життя.

— Так, у мене були романи.

— А чим захопив ваш чоловік Андрій?

— Чесністю, мабуть. Деякі хлопці, роздивившись рубці (вони стали набагато меншими, але нікуди не поділися), просто зникали. Андрій же спробував порозумітися, щоб не зробити мені боляче своїм раптовим зникненням: «Ми можемо бути лише друзями. Стосунків бути не може». Але я не образилася. Відповіла: «Ти не мусиш усіх рятувати. Якщо тобі некомфортно і неприємно, то, звичайно, не зустрічатимемося». «Не будемо!» — ​погодився він. А наступного дня запросив у кіно. Через два тижні познайомив із батьками, а за вісім місяців зробив пропозицію!

— Неймовірно! Ну як ви це робите?!

— Мені психолог каже: «У тебе така шалена енергетика, що люди бачать твої шрами перші п’ять хвилин. А потім уже нічого не помічають!» Ось коли він уже нічого не помічав, я його й обкрутила! (Сміється. — ​Авт.). Це саме той випадок, коли зійшлися протилежності. Він спокійний, незворушний, надійний. Я — ​душа компанії. Енерджайзер!

— Тепер ви чекаєте дитину.

— Двох! Відразу… Після п’яти років шлюбу… Вони ж довго до мене не приходили, мої діти. Дві вагітності закінчилися невдало. Якось пішла в Голосієво, в монастир, до матінки Аліпії. Просила дитину. І за два тижні зрозуміла, що в мене затримка. Такі радісні із чоловіком побігли купувати тест. Так і є! А згодом лікар мене приголомшила: «Таню, у тебе одна дитина повноцінна, а друга вагітність завмерла, ембріон не розвивається…»

Засмутилася страшно. Мене просто прибило. А за два тижні лікар дивиться: «Але там ще один. Я не зрозуміла, що, їх троє було?». Кажу лікареві: «Так! Давайте на цьому зупинимося!» Стать двійні, за яку я молюся щодня, — ​хлопчики.

Чоловік (у нього вже є син від першого шлюбу) каже: «Нехай подивляться, може там десь дівчинка є?» Але й у Хмельницькому, де ми теж ходили на прийом, нам сказали: «Точно два хлопці!»

Джерело: fakty.ua.

Лариса КРУПІНА.

Читайте також: Британець прихистив українську біженку, закохався в неї і... покинув двох дітей.

Telegram Channel