Курси НБУ $ 41.61 € 43.74
Капелан на фронті обвінчав… Кота і Білку (Фото)

«Після перемоги ми хочемо всиновити дітей, — ​каже подружжя. — ​Як мінімум двох, а там, як вийде».

Фото із фейсбук-сторінки Головнокомандувача ЗС України.

Капелан на фронті обвінчав… Кота і Білку (Фото)

Бійці 97-го батальйону 60-ї ОПБр познайомилися після поранень на Донбасі та створили сім’ю, а тепер знову воюють за Україну. Історію кохання двох військових опублікував у Facebook головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний

Він — ​розвідник з позивним Кіт, вона — ​снайперка Білка. Кажуть, що мали зустрітися ще 2014-го на Донбасі, бо воювали зовсім поряд, але склалося інакше…

До 2014 року Білка була дизайнером одягу, мала власне ательє. Але шиття полишила, як почалася війна.

— Просто не могла себе змусити моделювати комусь сукні, знаючи, що в цей час на фронті гинуть люди. Я раніше не мала жодного уявлення про військову справу, але розуміла, що руки потрібні, була налаштована навіть їжу готувати. Віддала ключі від квартири та ательє друзям і поїхала в підрозділ. Два місяці була в підготовчому центрі. Спочатку навчалася на штурмовика, потім на санінструктора. Згодом узяла в руки СВД і стала снайпером. Звідки вправність? Через те, що я шию, у мене хороший окомір, — ​усміхається жінка.

Кіт і Білка свого часу залишили армію за станом здоров’я після отриманих поранень. Попри це, дуже хотіли повернутися у стрій.

Тож коли Кіт у фейсбуку написав, що збирає групу і йому потрібен снайпер, Білка одразу відповіла, що готова приєднатися.

Тож коли Кіт у фейсбуку написав, що збирає групу і йому потрібен снайпер, Білка одразу відповіла, що готова приєднатися. Почалося листування, а згодом і романтичні стосунки. Вони побралися, придбали затишний будинок, запланували вінчання…

Але вранці 24 лютого всі плани різко змінилися. Кіт пішов у військкомат, сказав, що не має права залишатися на «гражданці» з бойовим досвідом. Те саме зробила і Білка. З того часу подружнє життя продовжилося на передовій — ​вони воюють разом.

— Із самого початку на місці не сиділи. Спали по 2–3 години. Росіяни заходили великими колонами, не завжди було зрозуміло звідки. Але й вони іноді «губилися», адже використовували старі карти, на яких села ще не перейменовані. У Новоселівку колона зі 120 машин заїхала випадково, одразу ж повернула, щоправда, спочатку пограбували будинки, вбили кілька цивільних, — ​розповідає Кіт. — ​У Білогір’ї вороги мародерили дуже сильно, в основному — ​якути та кадирівці. Знущалися над місцевими, шукали молодих жінок та дівчат. Люди були голодні, налякані. Ми зустрічали ворога відповідно, щоб йому не було у нас смачно. Особисто бачив, як вони добивали своїх поранених і пострілами гнали солдатів у бій.

 

 За словами розвідника, у підрозділі активно використовують озброєння від союзників і навіть за необхідності його удосконалюють.

— У нас на позиціях є MG‑38 від партнерів, наприклад. Він ще під час Другої світової війни лупив росіян, успішно робить це й тепер. Працює безвідмовно, — ​пояснює Кіт. — ​До наших реалій ми пристосовуємо будь-що. На фронті Кота та Білку обвінчав військовий капелан. Попри те, що війна триває, подружжя вже будує плани на час після перемоги.

— Найближча мрія — ​дійти до Бердянська, звільнити його і скупатись у морі. Я дружині це обіцяв. Потім хочеться, звичайно, повернутися додому, закінчити ремонт у будинку, — ​сказав розвідник.

— А ще після перемоги ми хочемо всиновити дітей, — ​додає Білка. — ​Як мінімум двох, а там, як вийде.

За матеріалами segodnya.ua та фейсбук-сторінки Головнокомандувача ЗС України.

Останні новини:

Усі новини російсько-української війни – тут.

Реклама Google

 

Telegram Channel