Капелан на фронті обвінчав… Кота і Білку (Фото)
Бійці 97-го батальйону 60-ї ОПБр познайомилися після поранень на Донбасі та створили сім’ю, а тепер знову воюють за Україну. Історію кохання двох військових опублікував у Facebook головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний
Він — розвідник з позивним Кіт, вона — снайперка Білка. Кажуть, що мали зустрітися ще 2014-го на Донбасі, бо воювали зовсім поряд, але склалося інакше…
До 2014 року Білка була дизайнером одягу, мала власне ательє. Але шиття полишила, як почалася війна.
— Просто не могла себе змусити моделювати комусь сукні, знаючи, що в цей час на фронті гинуть люди. Я раніше не мала жодного уявлення про військову справу, але розуміла, що руки потрібні, була налаштована навіть їжу готувати. Віддала ключі від квартири та ательє друзям і поїхала в підрозділ. Два місяці була в підготовчому центрі. Спочатку навчалася на штурмовика, потім на санінструктора. Згодом узяла в руки СВД і стала снайпером. Звідки вправність? Через те, що я шию, у мене хороший окомір, — усміхається жінка.
Кіт і Білка свого часу залишили армію за станом здоров’я після отриманих поранень. Попри це, дуже хотіли повернутися у стрій.
Тож коли Кіт у фейсбуку написав, що збирає групу і йому потрібен снайпер, Білка одразу відповіла, що готова приєднатися.
Тож коли Кіт у фейсбуку написав, що збирає групу і йому потрібен снайпер, Білка одразу відповіла, що готова приєднатися. Почалося листування, а згодом і романтичні стосунки. Вони побралися, придбали затишний будинок, запланували вінчання…
Але вранці 24 лютого всі плани різко змінилися. Кіт пішов у військкомат, сказав, що не має права залишатися на «гражданці» з бойовим досвідом. Те саме зробила і Білка. З того часу подружнє життя продовжилося на передовій — вони воюють разом.
— Із самого початку на місці не сиділи. Спали по 2–3 години. Росіяни заходили великими колонами, не завжди було зрозуміло звідки. Але й вони іноді «губилися», адже використовували старі карти, на яких села ще не перейменовані. У Новоселівку колона зі 120 машин заїхала випадково, одразу ж повернула, щоправда, спочатку пограбували будинки, вбили кілька цивільних, — розповідає Кіт. — У Білогір’ї вороги мародерили дуже сильно, в основному — якути та кадирівці. Знущалися над місцевими, шукали молодих жінок та дівчат. Люди були голодні, налякані. Ми зустрічали ворога відповідно, щоб йому не було у нас смачно. Особисто бачив, як вони добивали своїх поранених і пострілами гнали солдатів у бій.
За словами розвідника, у підрозділі активно використовують озброєння від союзників і навіть за необхідності його удосконалюють.
— У нас на позиціях є MG‑38 від партнерів, наприклад. Він ще під час Другої світової війни лупив росіян, успішно робить це й тепер. Працює безвідмовно, — пояснює Кіт. — До наших реалій ми пристосовуємо будь-що. На фронті Кота та Білку обвінчав військовий капелан. Попри те, що війна триває, подружжя вже будує плани на час після перемоги.
— Найближча мрія — дійти до Бердянська, звільнити його і скупатись у морі. Я дружині це обіцяв. Потім хочеться, звичайно, повернутися додому, закінчити ремонт у будинку, — сказав розвідник.
— А ще після перемоги ми хочемо всиновити дітей, — додає Білка. — Як мінімум двох, а там, як вийде.
За матеріалами segodnya.ua та фейсбук-сторінки Головнокомандувача ЗС України.
Останні новини:
- «Кричала всю ніч, як божевільна, поки росіяни катували внука і зятя»: запоріжчанка у Луцьку розповіла про окупацію рідного села.
- У Раді хочуть перевірити депутатів, які виїхали на початку війни.
- Генштаб: окупанти деморалізовані тотальним спротивом українців.
- Ракетний удар по Часовому Яру: повідомляють вже про 15 загиблих.
- У теробороні Волині повідомили про ситуацію на кордоні з Білоруссю.
Усі новини російсько-української війни – тут.