Важкі металеві двері за нами зачинилися, й молода, але дуже серйозна чергова запропонувала здати документи, які засвідчують особу, й засоби мобільного зв’язку. Велику групу журналістів місцевих засобів масової інформації у Луцький слідчий ізолятор № 2 привела неординарна подія. Тут освячували капличку на честь святої великомучениці Анастасії Узорішительниці, покровительки всіх засуджених...
Важкі металеві двері за нами зачинилися, й молода, але дуже серйозна чергова запропонувала здати документи, які засвідчують особу, й засоби мобільного зв’язку. Велику групу журналістів місцевих засобів масової інформації у Луцький слідчий ізолятор № 2 привела неординарна подія. Тут освячували капличку на честь святої великомучениці Анастасії Узорішительниці, покровительки всіх засуджених. Чин освячення здійснив керуючий Волинською єпархією УПЦ, митрополит Луцький і Волинський Ніфонт у співслужінні з духовенством та семінаристами духовної семінарії. Владика Ніфонт звернувся із проникливим словом до групи тих, хто нині перебуває під вартою у слідчому ізоляторі. А це переважно чоловіки віком 20—30 років. На зборах персоналу слідчого ізолятора № 2 митрополит Луцький і Волинський Ніфонт вручив від імені предстоятеля УПЦ, блаженнішого Володимира, митрополита Київського і всієї України, високі церковні нагороди, грамоти й ордени князя Володимира ІІІ ступеня начальнику управління Держдепартаменту України з питань виконання покарань у Волинській області полковнику внутрішньої служби Миколі Кулічуку та начальнику сізо № 2 м. Луцька підполковнику внутрішньої служби Володимиру Вороб’ю. А його заступник із соціальної роботи майор внутрішньої служби Петро Козак був відзначений церковним орденом Нестора-літописця. Журналісти отримали змогу поспілкуватися з художником, котрий написав ікони та здійснив художнє оформлення каплички. Щоправда, він не побажав, щоб його прізвище чи фото з’явилося на сторінках преси. На запитання журналістів відповідав і нічальник сізо № 2 Володимир Воробей. Зокрема, ми довідалися, що ця установа, збудована у самому центрі Луцька 1953 року, розрахована на 250 ув’язнених, хоч на день нашого візиту перебувало їх тут близько 400. На утримання однієї особи виділяється трохи більше двох гривень на добу. На запитання, як дізнаються про відкриття каплички вимушені мешканці ізолятора і як вони зможуть скористатися послугами священика, — почули відповідь, що це не проблема. В ізоляторі діє внутрішнє радіомовлення, у камерах є телевізори, які приносять рідні або друзі затриманих, вони отримують свіжу пресу. А для того, щоб поспілкуватися зі священиком, їм досить написати заяву. Валентина ШТИНЬКО.
