У Луцьку презентували незвичайний календар «Я - частина перемоги»: яка його особливість

Незвичайний календар «Я - частина перемоги» презентували у Луцьку. На світлинах люди з інвалідністю, які після повномасштабного вторгнення росії стали до боротьби на тиловому фронті. Підтримати їх та мотивувати інших співвітчизників - така ідея проєкту.

Про сильних і сміливих - у сюжеті ТСН.

Андрій разом зі своїми друзями готує листівки для воїнів. Найперше - для тата, який нині там, на передовій. Діти із синдромом Дауна стараються, бо знають - для кого і заради чого. «Моє сердечко «Ми любимо Україну», - каже Андрій Мельник.

У лютому 2022-го, попри тривогу та страх, вони змогли зорганізуватися задля однієї мети - перемоги. «Буквально на четвертий день війни - то була неділя. Ми зібралися і почали в'язати сітки», - згадує голова правління ГО «Батьки дітей з синдромом Дауна» Олена Мельник. 

За 11 місяців хлопці та дівчата з синдромом Дауна зробили багато окопних свічок та наліпили бійцям вареників, а також сплели понад сотню маскувальних сіток.

Від весни працюють чи не кожнього дня. За 11 місяців хлопці та дівчата з синдромом Дауна зробили багато окопних свічок та наліпили бійцям вареників, а також сплели понад сотню маскувальних сіток. Дітки плетуть дуже вправно, а їхні мами ледь встигають нарізати стрічки.

Віднині - вони не лише волонтери, а і герої патріотичного календаря. Загалом до проєкту, який має символічну назву «Я - частина перемоги», долучились вісім громадських організацій Луцька. Ініціював проєкт фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» з єдиною метою - надихнути українців».

«Їхні справи дуже надихають. Я впевнена, що будуть надихати інших людей не опускати рук, докладати максимум зусиль», - розповіла  голова правління БФ «Фонд Ігоря Палиці «Тільки Разом» Катерина Шкльода. 

На фотосесії дітки усміхаються і бодай ненадовго забувають про війну. У руках тримають ті самі окопні свічки та маскувальні сітки, які готували місяцями.

Ці громадські організації працювали від першого дня повномасштабної війни. Не просили допомоги для себе, а лише для захисників. «Допомогти їм придбати тканину для плетіння сіток. Вони просили цю допомогу не для себе, а щоб продукувати щось, що допоможе іншим», - каже Катерина Шкльода. 

Валентин щиро радіє, коли на сторінках новенького календаря бачить себе та друзів. Їхні усмішки безцінні, кажуть організатори. Тож цей проєкт перший, але не останній.