Курси НБУ $ 39.60 € 42.28
Волинянин покинув роботу в ресторанному бізнесі і записався в 14 бригаду

«Коли прийшов час приймати рішення, не вагався».

Фото із сторінки 14 бригади у Facebook.

Волинянин покинув роботу в ресторанному бізнесі і записався в 14 бригаду

Дмитру – 25. У нього надзвичайна посмішка і козацький чуб. Обидва прадіди Дмитра воювали в УПА, а син одного з них, дід Дмитра, ще в дитинстві навчив хлопця, як це – бути патріотом

 

Про воїна розповіли у пресслужбі 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.

Донедавна Дмитро працював у ресторанному бізнесі, а в вересні 2022-го підписав контракт із ЗСУ, пройшов військовий вишкіл у Британії, і нині в складі механізованого підрозділу Князівської 14 омбр «куштує війну на смак».

- Хотів служити саме в 14-ій бригаді. Ще до того, як стати до її лав, чув багато вражаючого про її бойовий шлях, про героїзм хлопців із 14-ки, допомагав їй, як волонтер, - розповідає Дмитро. – Тож коли прийшов час приймати рішення, не вагався. Розумів, що мушу зробити свій внесок у нашу боротьбу і в Перемогу. Напевно, якби не підписав контракт, якби не був зараз там, де потрібен, на фронті, просто зневажав би себе.

Козацький чуб з’явився в Дмитра невипадково. Каже, йдучи служити, розумів, що часу і можливостей для зачісок не буде. Тож вибір був невеликий: поголити голову повністю чи спробувати оселедець.

- Спробував, сподобалося, - усміхаючись, пояснює воїн. – А взагалі, йдучи у військо під час війни, я розумів, що ні про яку воєнну романтику не йдеться. Війна – це тяжка і брудна робота, яку необхідно робити. Кожен із нас знає, заради чого він тут, за що воює: за свою державу, за свою землю, за своїх батьків, дружин і дітей. Вони вірять в нас, вони на нас покладаються. То хіба ми можемо підвести?

На фронті Дмитро отримав осколкове поранення і контузію. І хоча, каже, поранення легкі, вони таки змусили багато над чим замислитися.

На фронті Дмитро отримав осколкове поранення і контузію. І хоча, каже, поранення легкі, вони таки змусили багато над чим замислитися. «Недарма ж кажуть: той, хто вижив, сприймає життя інакше, ніж той, хто просто живе», - додає військовослужбовець.

А ще задовго до того, як війна покликала Дмитра на фронт, він мріяв поїхати в Британію і почати там нове життя. Чи міг він тоді знати, що в Британію потрапить уже солдатом, аби здобути там необхідні для війни навики?

- Таки правда, що мріяти треба дуже обережно, бо мрії збуваються, тільки далеко не завжди так, як нам уявлялося, - жартує воїн. – Та скажу вам відверто, у Британію я закохався, закохався в її природу, дуже схожу на українську, закохався в надзвичайно приязних і простих британців. Тож свою мрію я не полишив, просто відклав її на потім. Бо зараз мрія інша, і найголовніша, - Перемога!

- Ми всі зараз живемо в режимі війни, і саме вона, нав’язана ворогом, визначає свідомість і буття кожного, - переконаний Дмитро. - І кожен із нас там, де він є, на фронті чи в тилу, повинен робити те, що може, для нашої Перемоги! Тільки так вистоїмо, виживемо, виборемо!

Telegram Channel