Одного з бандитів, які убили 16-річного футболіста за прапор України, кинули на підвал

25 липня 2014 року троє бойовиків із Донецька закатували за українську символіку 16-річного школяра Степана Чубенка, який був воротарем юнацької команди краматорського «Авангарда».

Трьох убивць з так званого батальйону «Керч» – «комбата» бандформування Вадима Погодіна («Кєрчь»), а також Максима Сухомлинова («Буба») та Юрія Москальова («Жора») – в Україні заочно засудили до довічного ув’язнення.

У Росії, природно, бойовики вважалися героями. Як показує життя, чим більше в загарбника і колаборанта на руках невинної української крові, тим більше «заслуг» перед батьківщиною. Наприклад, президент РФ Путін надав почесне звання «гвардійської» 64-ій бригаді, яка звірстувала в Бучі, як тільки вони вийшли з міста. Київ вони не взяли, зате проявили «героїзм» у катуванням українців та мародерстві...

Віриться, що ця карма все частіше матиме обличчя української феміди та месників, від яких не втече жоден покидьок-окупант з кривавими руками, де б він неховався.

Так само і до трьох убивць юного футболіста з Краматорська за синьо-жовту стрічку на його рюкзаку ніхто в «ДНР» ніяких претензій не висловлював цілих дев’ять років. Але ці таракани у банці, які відчули вседозволеність, мають властивість пожирати самих себе. От і бойовик Вадим Погодін потрапив у немилість до когось із своїх не менш кровожерливих соратників і його кинули на підвал. А формальною підставою для цього  стало… убивство ним Степана Чубенка у 2014 році.

Про це, зокрема, пише журналіст Денис Казанський. «У  Росії жодних претензій до Погодіна не було. Він не ховався і спокійно гуляв на волі, займався бізнесом, роздавав інтерв'ю, - зазначив Казанський. - Але в березні 2023 року Погодін перейшов комусь дорогу і в один момент із «захисника Донбасу» перетворився на «організатора організованого злочинного угрупування». Тут соратники з російського світу і пригадали йому вбивство підлітка в 2014 році. Представники так званого «МВД ДНР» кинули Пгодіна на підвал і радісно прозвітували про це на своєму офіційному сайті», – написав журналіст.

Отакий от несподіваний поворот. Дехто сказав би, що наздогнала карма. Віриться, що ця карма все частіше матиме обличчя української феміди та месників, від яких не втече жоден покидьок-окупант з кривавими руками, де б він неховався.

ДО РЕЧІ

Причиною затримання Степана Чубенка У 2014 році стала синьо-жовта стрічка найого рюкзаку, а серед речей – шарф футбольного клубу «Карпати». Цього виявилося достатньо для вбивства.

Свідки розповідали, що Степана били з ноги, поки сидів, прив’язаний під комендатурою. Зуби вибили. Повели до берега річки. Руки скрутили за спиною скотчем, футболку – на голову. Кросівки з нього перед розстрілом зняли.

У документах українських слідчих вказано, що «Сухомлинов («Буба») був на краю окопу. Він зробив постріл в ділянку потилиці неповнолітнього Чубенка, який стояв на колінах в окопі з зав’язаними за спиною руками (згадайте Бучу та інші окуповані міста і десятки закатованих із зав’язаними руками – РЕД.). Враховуючи, що після пострілу Степан подавав ознаки життя, Погодін узяв у Сухомлинова пістолет і зробив ще не менше чотирьох пострілів в потиличну частину голови Чубенка».

Вбили хлопця в селі Горбачево-Михайлівка, що в 22-х кілометрах від Донецька.

…Степан народився 11 листопада 1997 року в Краматорську. Він вчився у краматорській загальноосвітній школі № 12, займався греко-римською боротьбою, захоплювався футболом. Був воротарем юнацької команди «Авангард» із Краматорська та мріяв стати професіоналом. Вболівав за донецький «Шахтар».

Степан з друзями організував команду КВК і опікувався дитячим будинком у рідному місті. Цікавився історією, державними справами. На початку війни брав участь у мітингах на підтримку територіальної цілісності України, носив воду і продукти українським військовим, які прибули у місто. Ризикуючи життям, Степан зняв з міської площі прапор так званої «ДНР».

Посмертно Степана нагородили орденом «Народний Герой України» і Орденом «За мужність» III ступеня.

Останні роки краматорський «Авангард» вивів з обігу в команді №1 – номер, який раніше належав воротареві Степану Чубенку. Також починаючи з липня 2019 року в Краматорську проводився щорічний шкільний турнір пам'яті Степана Чубенка. Він обов’язково буде поновлений після остаточної Перемоги України.