Я, житель села Мокрець Турійського району Василь Бондарук, інвалід Великої Вітчизняної війни ІІ групи, вирішив придбати автомобіль...
Я, житель села Мокрець Турійського району Василь Бондарук, інвалід Великої Вітчизняної війни ІІ групи, вирішив придбати автомобіль. У 2002 році прочитав у газеті рекламу про те, що можна отримати автомашину і за сім років виплатити її вартість. Я вирішив, що з пенсії зможу робити внески — все розрахував. Але не так вийшло, як обіцяли в рекламі
Василь БОНДАРУК
Угоду я підписав в Луцьку і чекав автомобіля три роки. За цей час його ціна зросла з 15,5 тисячі гривень до 21 470. Але це ще півбіди. Машину на заводі удосконалюють. Коли підписував угоду, перший внесок був 557 гривень, який не входив в оплату автомобіля. Надійшло повідомлення на його отримання і знову треба заплатити 515 гривень. Ще треба було двічі їздити в Рівне і знову витрати. Через вісім місяців ціна на автомобіль, який був уже в мене в дворі, зросла на дві тисячі гривень, ще через декілька місяців — на тисячу. І ось уже в мене автомобіль четвертий рік, а мені спокою не дають усе новими вимогами. Я вже заплатив 23 187 гривень, а вимагають 30 050 гривень. Виявляється, що мій автомобіль моделі «Славута» знятий з виробництва. Натомість випускають ВАЗ-21070. Мені повідомило ЗАТ «АІСЕ Україна», що платити доведеться за новою ціною — саме за цю модель. Ось такі послуги фірми. А таких довірливих клієнтів лише в Турійському районі є декілька чоловік. То ж попереджаю: остерігайтеся дешевих послуг Автоплану, бо вони дуже дорого обходяться таким інвалідам, як я.
