Перші хвилини війни на Волині: диспетчер служби 101 на чергуванні

Вона точно знає, що робити, коли горить будинок, трапилася аварія, вирує стихійне лихо, коли життю людини загрожує небезпека. Ольга — професіонал, до якої першими звертаються ті, кого застала надзвичайна подія.

Про це пише Головне управління ДСНС України у Волинській області.

Ольга чергувала у день повномаштабної війни - цей день назавжди лишиться в її пам'яті.

«День був спокійним, як кажуть «затишшя перед бурею», вже вночі оголосили надзвичайний стан, пізніше були перебої з інтернетом і погіршився зв’язок — це насторожувало, але я до останнього не вірила, що розпочнеться війна,» - згадує диспетчер.

«Після першого прильоту ракет на мить був ступор, але маючи за плечима немалий досвід, я швидко взяла себе в руки та разом з колегами приймала рішення з реагування на дзвінки, які почали лунати безперестанку. Було страшно, адже ситуація не типова і до того дня ми не знали, як правильно діяти у таких випадках, але ми справились!» — продовжує Ольга.

Її професія диспетчера служби 101 вимагає не тільки відданості справі, а й великого рівня відповідальності. Ольгу це не лякає, вона щиро та з гордістю носить звання «рятувальниця», адже це не просто її робота, — це продовження великої справи її сім’ї, тата та діда, які теж присвятили своє життя служінню людям і державі. Рятувати життя — це код їхньої великої та дружньої родини.

«Наша робота вимагає бути холодною та розсудливою. Потрібно бути психологічно стійкою та вміти контролювати власні емоції, щоб чітко і правильно приймати рішення, оскільки саме від цього залежить якість та швидкість надання допомоги людям. А вдома вже можна розслабитись і навіть поплакати,» — розповідає Ольга Береза.

Ольга виховує сина, йому 9 років. У вільний від навчання час він займається дзюдо. Тимофій пишається своєю мамою та з нетерпінням завжди чекає її вдома. Він надзвичайно пишається роботою мами і старається добре вчитися, щоб тішити її.

Читайте також: «Вони живцем вирвали 34 роки мого спортивного життя».