Курси НБУ $ 41.20 € 45.22
Як поліщуки 96 років тому вшановували Шевченка

Можливо на цій світлині ви впізнаєте когось зі своїх знайомих – повідомте про це в редакцію «Волині» або в Камінь-Каширський народний краєзнавчий музей.

Фото з архіву Людмили Манвелішвілі.

Як поліщуки 96 років тому вшановували Шевченка

На чорно-білій світлині, зробленій у 1928 році, – жителі Камінь-Каширщини у вишиванках із портретом Великого Кобзаря. Знімок принесла у місцевий музей мешканка районного центру

«Щиро вдячні жительці Каменя-Каширського Людмилі Манвелішвілі за цікавезну світлину! За пам’ять, за мить історії, за роздуми! –  читаємо на фейсбук-сторінці музею. – Погляньте, як у 1928 році в міжвоєнному Камені-Каширському святкували річницю від дня народження Тараса Шевченка! Вочевидь, це – все ж таки день народження, хоча, можливо, й роковини смерті Кобзаря. Але це зовсім не змінює сутності такого потужного просвітянського дійства! Яке велелюдне зібрання! Які вишукані українські строї! Як гарно прикрашений рушником і квітами портрет Тараса Григоровича!».

Яке велелюдне зібрання!  Які вишукані українські строї! 

За словами працівників музею, поки що на фото ідентифіковано зовсім мало людей, однак про декого – відомо: «Зліва – чоловік найвищого зросту і праворуч – скраю в кепці – брати Солов’ї з Каменя-Каширського (ми уточнимо їхні імена в Людмили Манвелішвілі). Посередині в передньому ряду сидять польські службовці і, вочевидь, вчителька місцевої школи Марія Борейша. Крайній ліворуч чоловік у хутряній шапці – найбільш імовірно – Іван Лиходько. Цей підполковник Армії УНР із дружиною Теодорою (у дівоцтві – Занчук) у цей період проживав у Камені-

Каширському, на Заберіззі. Вони обоє були активними учасниками місцевої «Просвіти»…
І на закінчення – звернення до тих, хто побачить цей знімок і, можливо, знайде на ньому своїх знайомих чи рідних: «Було б цікаво дізнатися більше про камінь-каширців, які так шанобливо зберігали пам’ять про Великого Кобзаря та власну українськість».

 Марина ЛУГОВА.

Реклама Google

Telegram Channel