Зайшла у квітник, щоб зачепити за опору довжелезну гілку клематиса, яка відросла за час моєї відсутності. Простягнула руку й аж присіла від несподіванки.
Зайшла у квітник, щоб зачепити за опору довжелезну гілку клематиса, яка відросла за час моєї відсутності. Простягнула руку й аж присіла від несподіванки. Просто над вухом профуркотіло крилами якесь пташа. Оговтавшись, обережно прогорнула густе листя і побачила ошатне глибоке гніздечко, яке примостилося між перекладиною опори й гілочками. Що там усередині, розглядати не стала, щоб не наполохати господарів. Пригадала, що в редакційній пошті є схожа розповідь нашого постійного автора, орнітолога-любителя Павла Шесталюка із с. Хворостів Любомльського району: “Біля оселі Марії Шваліковської розкішний квітник,—пише він. — Густий кущ жасмину пишним цвітом вітає пасажирів, які виходять на автозупинці с. Гуща. Та не всі знають, що у ньому гніздиться найменша із п’яти видів пташина — сіра славка. Її вага всього 15 грамів. Вранці самець радує славку голосним співом, надуваючи горло, як соловейко. Одинадцять днів триває процес насиджування славенят, які з’являться на світ із чотирьох білувато-жовтих крихітних яєць”. На жаль, я поки що не довідалася, яка ж саме пташина оселилася у моєму клематисі й коли у неї з’явиться потомство. Ми так мало знаємо про живу природу, серед якої живемо! А тим часом кожна рослина, кожна пташина, метелик, квітка таять у собі огром таємниць та інформації, які відкриваються лише небайдужим і допитливим.
