Хоч на календарі ще червень, уже цілий тиждень цвітуть липи, заливають літеплом діткливих пахощів наші двори, сквери і вулиці. Дихаєш — не надихаєшся, слухаєш — не наслухаєшся, бо у верховітті бджоли витворюють неповторну літню мелодію. Аякже, липець — найкращий мед!
Хоч на календарі ще червень, уже цілий тиждень цвітуть липи, заливають літеплом діткливих пахощів наші двори, сквери і вулиці. Дихаєш — не надихаєшся, слухаєш — не наслухаєшся, бо у верховітті бджоли витворюють неповторну літню мелодію. Аякже, липець — найкращий мед! Скільки себе пам’ятаю — у батьківській садибі росте старезна липа, тримаючи своїм вузлуватим корінням вал. Під її густою кроною минуло дитинство, уже й онуків дочекалася, а вона як була, так і залишається просто старою липою. До її крони вже годі дістатися, щоб нарвати цілющого липового цвіту, тож залишається насолоджуватися лиш неповторним ароматом. А збирати липовий цвіт найкраще у суху погоду, коли більшість квітів уже розквітла, а деякі ще в бутонах. Правильно зібрана й висушена сировина придатна для вживання протягом двох років. Потогінні липові чаї корисні при запаленнях дихальних шляхів, ангіні, грипі. У народній медицині липовий цвіт застосовують ще ширше: при болісному сечовипусканні, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, при цукровому діабеті, атеросклерозі, нервових збудженнях.
