«Боїтеся працювати депутатами – складайте мандати, а не скасовуйте засідання»
Найяскравіші за тиждень думки і цитати
Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ, Президент України, про те, що буде, якщо США перестане допомагати Україні зброєю:
«Якщо скоротять, я думаю, що ми програємо. Звичайно, у будь-якому випадку ми залишимося, будемо воювати. У нас є власне виробництво, але його недостатньо, щоб перемогти.
І я думаю, що цього недостатньо, щоб вижити. Але якщо таким буде американський вибір, ми вирішимо, що нам робити».
Ганна ГІН, блогерка із Харкова, про День Гідності та Свободи:
«…День «майданутых», по-простому. Не віриться, що вже 11 років пройшло, як ми «сопли морозили» на головних площах країни. І, знаєте, тільки одна людина, яка називала мене тоді «кастрюлеголовой», попросила вибачення після початку великої війни: «Був не правий, Анька, пробач. Тільки зараз зрозумів, навіщо ви там стояли».
Ми там стояли за свободу. Проти проросійського зека в якості президента. І встояли…
Вічна пам’ять Героям, які загинули за свободу!».
Ірина ГЕРАЩЕНКО, народний депутат від «Європейської Солідарності», про скасування засідання Верховної Ради 22 листопада через можливу загрозу обстрілу урядового кварталу:
«Зупинити життя, бо є загроза? Все це важко пояснити військовим на фронті, цивільним лікарям і вчителям... Боїтеся працювати депутатами – складайте мандати, а не скасовуйте засідання. Перепрацювалися?..».
Марія БЕРЛІНСЬКА, волонтерка, засновниця Центру підтримки аеророзвідки, про три слова, які можуть повернути українцям віру:
«Дуже не вистачає трьох слів. Всього трьох, але сказаних зі стратегічного рівня, від керівництва держави.
Це має бути сказано і зроблено жорстко, по-дорослому і чесно. Всього три слова: «Служити будуть всі». Депутати, судді, прокурори, чиновники, «мсеківці», мери, олігархи, їхні родичі та друзі. Бізнес-партнери, міністри, бандити, контрабандисти, рок-зірки, актори, директори підприємств і дипломати… Мені здається, якщо це буде чесно виконано, то ці три слова відновлять віру. Ту віру, яка нас тримала в перші місяці війни».
Дмитро ЯРОШ, екслідер «Правого сектора», політик і військовий, про висновки після удару росіян міжконтинентальною ракетою по Україні:
«Звичайно, нам усім треба готуватися до найгіршого – ядерного удару. Вивчаймо і плануймо все, що із цим пов’язано, – конкретний алгоритм дій. Але навіть використання ядерної зброї не примусить українців стати рабами недоімперії! Ми мусимо і будемо воювати до останнього росіянина! Бо це не ми прийшли на чужу землю, а вони… Не біймося і тримаймо стрій!».
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, народний депутат, фракція «Європейська Солідарність», про єдність:
«В перші дні вторгнення багато хто казав, що розпочата путіним велика війна – це «Майдан» для тих, хто нічого не зрозумів на попередніх двох. Всю нашу історію росія послідовно намагалася знищити Україну та українськість, і кожна з революцій була викликана, не в останню чергу, опором українців проти цього. І якщо раніше хтось цього не зрозумів, то лютий 2022 року вже не залишив простору для сумнівів. Уже 1000 днів опір росії є синонімом виживання для кожного українця… Саме тому так важливо зараз не пересваритися між собою, а бути об’єднаними спільною метою – перемогти у війні».
Андрій САВЕНКО, воїн, підполковник ГУР, віцепрезидент Всеукраїнської федерації рукопашного бою, аспірант Волинського національного університету імені Лесі Українки, про те, чи вистоїть Україна:
«Якщо буде «другий раунд «повномасштабки»», тоді точно постане питання, чи вистоїмо ми. Тому що те, що я зараз бачу, змушує думати саме про це. Дуже обурює, коли «великі хлопчики» кажуть: «Дякуємо хлопцям ЗСУ за те, що ми маємо змогу зараз виступати на змаганнях». Та жоден військовослужбовець не ризикує своїм життям для того, щоб оцей підкачаний «поц» 25−26 років поїхав на змагання. Ми віддаємо своє життя за нашу землю і майбутнє наших дітей. Однак таких, як ми, вже майже немає. Ми закінчуємося, на жаль».
Анатолій БАРГИЛЕВИЧ, генерал, начальник Генерального штабу Збройних Сил України, про головну потребу воїнів на фронті:
«Єдине, що хлопцям треба, – це підтримка суспільства, вони повинні бачити, що в тилу немає розбіжностей та суперечок, які розхитуватимуть суспільство та породжуватимуть занепадницькі настрої. Ми маємо усі об’єднатися довкола головного – нашої боротьби з ворогом».
