Курси НБУ $ 41.53 € 44.98
Родини загиблих волинських Героїв: «Чому ті, хто пішов у бій у 2014 році, мають менше підтримки, за тих, хто загинув у 2022 році?»

Син Катерини Свищ – Сергій Свищ – загинув у віці 24 роки на Донеччині у 2015-му.

Redaktor

Родини загиблих волинських Героїв: «Чому ті, хто пішов у бій у 2014 році, мають менше підтримки, за тих, хто загинув у 2022 році?»

На Театральному майдані Луцька 30 матерів та дружин полеглих Захисників і Захисниць України в АТО/ООС зібралися на мирну акцію. Сім’ї просять, щоб влада захистила їхні права і визнала загиблих військових у 2014–2022 роках жертвами збройної агресії рф та надати їхнім родинам статус постраждалих із правом на компенсацію

Найближчі люди загиблих воїнів зібралися на акції біля фотостендів «Небесна сотня», «Загинули за єдність України», «Герої нескореної України».

У коментарі «Суспільному Луцьк» мама загиблого воїна, заступниця голови ГО «Об’єднання матерів і дружин захисників України» у Волинській області Алла Климюк зазначила, на акцію вийшли через те, що не всі родини полеглих можуть розраховувати на компенсації через Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України (RD4U).

Алла Климюк зазначала, що матері та дружини полеглих із 2014 року воїнів хочуть, аби місцева влада відреагувала на необхідність правового захисту. Наразі, Міжнародний Реєстр збитків обмежує розгляд заяв про відшкодування і діє тільки для тих, хто зазнав втрат із 24 лютого 2022 року.

«Ми це відчуваємо у тих виплатах, пільгах і у самому відношенні. Турбує щодня, бачивши неправду у відношенні до своїх сімей, до дітей, до своїх батьків. Ми звернемося в ОВА, в обласну раду, до Президента України. Хочемо вірити, що вони передадуть наш біль у столицю, щоб там почули нас», – зазначила волинянка.

Є те, що болить нам не менше за втрати – це розділення родин загиблих. 

Керівниця обласного осередку «Об’єднання матерів і дружин захисників України», мама загиблого учасника АТО Сергія Свища – Катерина Свищ – зазначила, що родини прагнуть, аби полеглих воїнів не забули та на державному рівні визнали 2014 рік роком, коли розпочалася війна в Україні.

«Є те, що болить нам не менше за втрати – це розділення родин загиблих. Чому ті, хто пішов у бій у 2014 році, мають менше підтримки, за тих, хто загинув у 2022 році?», – дивується пані Катерина.

Дружина і матір військовослужбовців Євгенія Харків прибула на акцію з Мар’янівської територіальної громади Луцького району. З її слів, сім’ї загиблих прагнуть добитися належного визнання у рамках Міжнародного Реєстру збитків, створеного через російську агресію.

«Під час АТО брав участь у захисті держави мій чоловік Михайло. У 2020 році на захисті держави по сьогоднішній день є мій син Віталій. Хотілося справедливості, бо батько і син у різні періоди воювали, але вони відстоювали свою державу», – сказала пані Євгенія.

Мама загиблого воїна Алла Климюк зазначила, що матері та дружини чекають реакції влади. 

Після завершення мирної акції її учасники попросили підтримати ініційовану петицію на офіційному інтернет-представництві Президента України. Збір підписів триває. Підтримати петицію можна за посиланням: https://petition.president.gov.ua/petition/240836

Дослівно

Фрагмент зі звернення рідних загиблих в АТО/ООС до Президента України:

«Україна ініціювала Реєстр, який покликаний зафіксувати та визнати шкоду, завдану внаслідок військової агресії рф проти України.

Однак, незважаючи на величезні втрати та гіркоту, що пережили родини загиблих, багато з них не були включені до цього Реєстру. Це створює подвійне відчуття несправедливості: з одного боку, ми маємо загиблих Героїв, які загинули на передовій, і цивільних осіб, які стали жертвами війни, а з іншої – держава не завжди готова визнати їхні втрати належним чином.

Ми змушені констатувати, що наша держава до сих пір не визнала офіційно і публічно, що агресія росії проти України розпочалася в лютому 2014 року. Водночас це питання залишається важливим не лише для нас, родин загиблих Захисників України, а й для міжнародної спільноти. Ми бачили, як світ реагував на вторгнення 24 лютого 2022 року, але більшість західних партнерів та Європейський Союз не мають чіткої позиції щодо війни, яку росія веде з лютого 2014 року проти України.
Це затягування часу з офіційним визнанням агресії не лише ставить під сумнів правду, але й знецінює жертви, які принесли наші Захисники». 

Алла Климюк, мама полеглого 22-річного військовослужбовця Ігоря Климюка, який віддав своє життя за Україну на Луганщині у 2017 році.
Алла Климюк, мама полеглого 22-річного військовослужбовця Ігоря Климюка, який віддав своє життя за Україну на Луганщині у 2017 році. 

Читайте також: «Герой з Волині отримав «Золотий хрест» від Головнокомандувача ЗСУ».

Реклама Google
 

Telegram Channel