ЧОМУ В ДІТЕЙ СУТУЛІ СПИНИ?

Оригінальний метод профілактики захворювань хребта пропонує народний лікар Іван Довгун, який вирішив взяти під опіку кілька шкіл Любешівського району

Галина СВІТЛІКОВСЬКА

У Луцьку «уроки для хребта» пропагує серед школярів та вихованців дитсадків реабілітолог Іван Сергійчук — онук Івана Прокоповича Довгуна. Торік він демонстрував комплекс діагностичних, профілактичних, корекційних фізичних вправ у нашій редакції, а ми, у свою чергу, запропонували їх читачам добірки «Здоров’я не купиш». Вправи — нескладні, доступні для виконання в будь-якому віці, не вимагають жодних затрат. Потрібні лише наполегливість, пунктуальність і терпіння.
Були і відгуки на ці публікації. Здебільшого від тих, кому Іван Прокопович допоміг позбутися якихось недуг, хто був у нього на прийомі. Але прийняти у себе вдома у селі Бірки Любешівського району Іван Прокопович може небагатьох, та й добиратися у поліську глибинку далекувато. Тому й задумався чоловік: як зробити так, щоб запобігти росту захворювань хребта, порушень постави, починаючи з юного віку.
— Якось ми з онуком перед початком навчального року пішли на обласний семінар методистів та вчителів фізичної культури. Виступили, розповіли про свої напрацювання, показали ті вправи, які дають змогу виявити у школярів проблеми з хребтом на ранніх стадіях. Слухали нас з інтересом. У перерві чи не кожен з присутніх пробував зімкнути руки за спиною, як робив це Іван, демонструючи, як треба перевіряти стан шийно-грудного відділу хребта. Було чимало запитань. Одне слово, з’явилася надія, що серед вчителів фізкультури ми знайдемо однодумців,— розповідає Іван Прокопович.
Знайшло підтримку таке починання і в ректора Луцького інституту розвитку людини університету «Україна» Романа Карпюка. При цьому вищому навчальному закладі діє реабілітаційний центр «Надія», де поряд з іншими знаходить застосування й методика народного лікаря з Бірок. Тут випробовують і оригінальний винахід поліських умільців — тренажер-масажер для хребта, розроблений Іваном Прокоповичем та його внуком, тоді ще студентом цього ж інституту. Тепер Іван Сергійчук уже працює в реабілітаційному центрі й взявся за наукове обгрунтування практики оздоровлення хребта, її популяризацію.
— Наш ректор Роман Петрович Карпюк виділив кошти на видання ілюстрованих кольорових плакатів, які наочно знайомлять з комплексом вправ для профілактики захворювань хребта. Їх ми будемо безкоштовно поширювати у школах. Я вже також побував у декількох дитсадках Луцька, бесідував з вихователями, показував, як робити вправи, проводив заняття з дітьми. Видали ми з Іваном Прокоповичем і посібник «Уроки для хребта», бо хочемо, щоб люди знали, як запобігти остеохондрозу, іншим захворюванням,— показує Іван Сергійчук плакати й книги, які узагальнюють багатолітній досвід його дідуся, колишнього сільського фельдшера, народного лікаря.
Івану Прокоповичу сімдесят три роки, але скидки на вік він собі не дає: розроблений комплекс вправ сам робить щодня впродовж 23 років. Не приховує, що взятися за себе змусила хвороба, страждав від грижі міжхребцевих дисків. Дійшло до того, що майже не міг ходити. Лікарі рекомендували хірургічне втручання, але він вирішив спробувати відновити хребет в інший спосіб.
— Звичайно, я розумів, що лікування буде тривалим, нелегким. Але лежати й стогнати — не в моєму характері. Почав пробувати різні вправи, з часом став відмічати, які дають кращий ефект. Паралельно застосовував ще й інші методи оздоровлення: щоранку обливаюсь холодною водою, взяв на озброєння фітотерапію. Щорічно проводжу три курси лікування відваром сабельника болотяного. Ця лікарська рослина помічна при багатьох захворюваннях. Для мене важливо, що ліки з сабельника підтримують структуру хрящової тканини, забезпечують її міцність та еластичність, знімають запалення. Усе в комплексі й допомогло позбутися болю в спині, вже 22 роки я можу фізично працювати, багато рухаюсь, про грижу й забув. То ж стараємося, щоб й інші люди могли так само позбутися хвороби, а ще краще — могли попередити її,— не хоче робити секрету зі свого методу Іван Прокопович.
Каже, що заручився підтримкою районного керівництва й хоче об’їхати хоча б найближчі школи у своєму Любешівському районі. Адже болить серце, коли батьки приводять до
нього діток із запущеними сколіозами. Де ж були рідні, вчителі раніше? Чому не звертали уваги, що в дитини хребет викривлений, як знак американського долара? Іван Прокопович пояснює, що його комплекс вправ — не заміна звичайної зарядки, а спосіб діагностики й корекції хребта. Для вчителя фізкультури не таке вже й велике додаткове навантаження, а для дітей була б користь.
— Добре, що газета підтримала ініціативу народного лікаря Івана Довгуна. Я — його колишній пацієнт, знаю, що він як спеціаліст мануальної терапії багатьох людей поставив на ноги. Але головне, що Іван Прокопович щиро вболіває за здоров’я людей, особливо молоді, дітей,— зателефонував нещодавно Олексій Остапчук із Луцька. — Сільські діти часто страждають від «підорви», бо змалку важко працюють, міські — мало рухаються, сидять цілими днями перед телевізором чи за комп’ютером. Тому й важливо навчити учнів дбати про здоров’я.
Прагне Іван Прокопович Довгун через газету «достукатися» до батьків, які мають неповнолітніх дітей. Радить облаштувати на подвір’ї, а також у коридорі чи у веранді перекладину, на якій усі члени сім’ї могли б «витягувати» хребет. Висіти на перекладині на перших порах достатньо по 10—15 секунд, поступово збільшуючи тривалість вправи. Дівчаткам «витягування» не можна робити довше 20 секунд, застерігає Іван Прокопович.
Матерям народний лікар розповідає, яким має бути меню школяра, нагадує, як варити вівсяний кисіль, гарбузову кашу, як готувати салати з пастернаку, селери, інших цілющих овочів.
— Хочеться, щоб у наших дітей не були сутулі спини, бліді обличчя, сумні оченята. Хочеться, щоб росли діти життєрадісними, енергійними. А для цього усі ми, дорослі, мусимо об’єднувати зусилля — і батьки, і вчителі, і лікарі,— наголошує Іван Прокопович, і разом з онуком обіцяє «йти в народ».