Полковник Ігор Пархоменко: «Я літаю за двох: за загиблого сина і за себе»

 Він – пілот Су-25. Повернувся до виконання бойових завдань через 40 днів після загибелі старшого сина Сергія.

25-річний капітан Сергій Пархоменко, як і батько, – Герой України. Він був льотчиком-штурмовиком і загинув 14 травня 2022 року, виконуючи бойове завдання в Запорізькій області.

Відтоді у свої 50 років Ігор Валерійович б’є окупанта за двох: за себе та за сина. Під час бойових вильотів завжди бере з собою в кабіну літака його фотографію.

В Ігоря ще є молодший син Микита, який також наразі захищає українське небо.

…Для полковника Пархоменка війна розпочалася в 2014 році: з кінця червня він виконував бойові завдання в небі над Луганщиною та на Донбасі. Успішно відпрацював 23 бойові вильоти, на 24-му його літак збила ракета з території росії, з установки «Панцир 1-С». Ігор вижив, спустився на парашуті, через шість днів його вивели бійці спецназу. З 5 вересня 2014 року авіація припинила активну роботу по цілях, проте було багато різних завдань, і кожен політ міг виявитися польотом в один бік, навіть у ті відносно мирні часи. Штурмовики літали під пильним ПВОшним супроводом противника, постійно викликаючи на себе роботу їхніх РЛС.

…З початку повномасштабного вторгнення Ігор служив інструктором на одному з аеродромів, готував льотчиків, відправляв їх на фронт. Отримавши допуск до бойової роботи, Ігор почав літати в одній ескадрильї із сином. Ескадрильї, яку вони називають не інакше як «льотною родиною».

Обличчя Ігоря залишається спокійним – так говорять про пережитий, але не минулий біль.

– Думаю, Бог мені допоміг із бойовою роботою, бо останні 11 днів я виконував бойові завдання поряд із ним. Я приїхав сюди, встиг зробити кілька бойових вильотів. Ми з Сергієм жодного разу не літали в одній парі. Зрозуміло чому – не дай Боже, когось із двох збивають, як повертатися іншому? У тому своєму останньому бойовому вильоті Сергій був веденим у парі зі своїм «однокашником», Олексієм. Два «однокашники» – молоді хлопці, на долю яких випала війна.

Капітан Сергій Пархоменко загинув, коли йому було 25 років, так і не побачивши новонародженого сина… Загалом він здійснив 38 бойових вильотів. Після 28-го його нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Капітан Сергій Пархоменко загинув, коли йому було 25 років, так і не побачивши новонародженого сина… 

Його батько, полковник Ігор Пархоменко деякий час мовчить, потім продовжує розповідь:

– Я тоді поїхав звідси, поховав сина, і повернувся після 40 днів… Як мені сказали, мушу навчитися літати тепер зі своїм болем. Я навчився – і повернувся на аеродром виконувати бойові завдання поруч із такими самими льотчиками, як мій син.

Вони всі за віком – майже однакові, але дуже швидко виросли всі ці хлопці, сильно змінилися, на моїх очах стали справжніми чоловіками. Як у відомому фільмі «У бій ідуть одні «старики» – молоді хлопці швидко дорослішають, але в нашому реальному «фільмі» у бій пішли майже одні молоді. По суті, вони всі – мої діти за віком, адже я 1974 року народження. Тому поїхати від них я просто не можу, не маю на це морального права.

Вони кожен виліт ризикують, але хлопці такі, що за кожен бойовий виліт борються. Не дай Боже, хто полетить не за чергою, всі ображаються. Це – наша родина. Я тоді так сказав: «Сину, ти для мене не загинув, ти живий, ти літатимеш і будеш у бойовій сім’ї продовжувати виконувати завдання. Якщо я роблю в день один виліт, це – твій. Якщо в цей день я роблю другий, то це вже за себе». Для мене важливо враховувати «синові» польоти, свої я не рахую. У мене постійно його фото у планшеті. Тож у польоті ми завжди разом, він – мій ангел-охоронець.

Тому на сьогодні у Героя України капітана Сергія Пархоменка вже – 197 бойових вильотів…

Олександр ШУЛЬМАН, АрміяInform.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ