Із такими неймовірними, незламними Людьми ми й здобудемо Перемогу!
Думки волинського журналіста: Титани, які пройшли путінські катівні, на волі не стримують сліз…
Їх до глибини душі зворушує неймовірна підтримка ЗСУ з боку простих людей: від малого до великого
«Ти в каком званії в своєй арміі»? – запитував підстаркуватий капітан в одній із тюрем росії офіцера ЗСУ 36-ої окремої бригади морської піхоти, оборонця Маріуполя Сергія Смирнова, коли той перебував у полоні.
– Майор, – відповідав.
Дізнавач округлював очі від подиву і перепитував ще раз, потім шаленів від злості.
– Так було кілька разів, – ділився після звільнення з полону зі мною в інтерв’ю Сергій. – Їм не вкладалося в голові, як такі тридцятирічні майори, підполковники, командуючи батальйонами, бригадами, зупинили і б’ють другу армію світу… Питаєте, звідки у нас в полоні така стійкість і віра? Я ж знав, що у мене є дружина, син, мій народ. Це дуже мотивувало триматися, терпіти і надіятися.
Після звільнення Сергій Смирнов і його дружина, також військовослужбовець, відчули над собою опіку побратимів, усіх українців, з якими зводила доля. Відчув підтримку, коли планували з дружиною відкрити сімейне кафе, але військова жилка взяла своє, і продовжив службу в ЗСУ. Під час бесіди привертали увагу спокій, врівноваженість, щира усмішка Сергія і його віра, що все буде добре, буде Перемога. Пройти найстрашніші тюрми росії в мордовії і зберегти людяність, привітність, навіть не звертати уваги на деякі депресивні моменти – це можуть тільки наші люди-титани.
«Азовець» із Нововолинська Іван Бочкарьов до останнього разом із побратимами обороняв Україну на «Азовсталі» – потім були пекло Оленівки, тюрем таганрога, ростова - на дону. Юнак розповідає про гестапівсько-енкаведистську жорстокість кацапів: цькування собаками, приниження, допити серед ночі, перекривання дихання поліетиленовим мішком, обливання крижаною водою і застосування електрошокерів – сліди від них і досі зберігаються на тілі. До полону важив 87 кілограмів, вийшов на волю – було 62…
Після обміну у жовтні минулого року юнак прибув в Україну.
– Був до сліз вражений величезною підтримкою ЗСУ всіма людьми: від великого до малого, – ділився Іван, – особливо тією моральною підтримкою, яку надавали скрізь: у госпіталях, школах, центрах реабілітації, коли зустрічалися в колективах.
А ще Іван разом із ветераном війни, нововолинцем Володимиром Чепою правду про війну донесли литовцям під час недавньої поїздки у цю маленьку і разом з тим сильну державу.
…Під час бесіди відразу впадали в очі розважливість, спокій, приємна усмішка незламного Захисника. Воїн пройшов шалені катування, але зберіг найкращі людські риси. Це здається неймовірним. Але саме із такими неймовірними, незламними Людьми ми й здобудемо Перемогу!
І про ще одну цеглинку в нашу спільну справу: учні Морозовичівської гімназії Поромівської територіальної громади Володимирського району разом із педагогами на святі останнього дзвоника зібрали 9820 гривень і всі кошти передали волонтерам на придбання дронів.
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
Читайте також:
