Воїн волинської бригади уникнув смерті завдяки подарунку швагра

Його спогади – це яскравий приклад фронтового гумору, відваги та неймовірного везіння, коли подарунок швагра врятував життя.

Про це пише 14 окрема механізована бригада імені князя Романа Великого.

Олександр розповідає, як «полював» на «плотву» під час зачистки ворожих позицій. В один із бойових виходів він випередив групу. Коли зв'язок зник, а навколо запанувала тиша, він почав гукати: «Плотва! Плотва!» (так називався пост)– намагаючись знайти своїх. Несподівано з сусіднього окопу вискочив ворожий солдат у російській формі, вигукуючи: «Я – Плотва!»

У ту ж мить ворог кинув гранату. Олександр одразу відкрив вогонь, але вибух був неминучим.

«Голова німіє, темніє в очах… Подумав, що це кінець. І якось так прикро стало, що саме тут, у сирій ямі,» – згадує воїн. Але дивом, осколок гранати, що влучив у голову, зупинив шолом – подарунок швагра, який врятував його від неминучої загибелі.

За день до повномасштабного вторгнення Олександр і гадки не мав, що стане героєм такої історії. Він жив мирним життям у Вараші на Рівненщині, працював на атомній електростанції. Але звістка про повномасштабну війну не залишила сумнівів – він одразу взяв до рук зброю.

До Князівської бригади Олександр приєднався на сході України. Спочатку був зв’язківцем, як і під час строкової служби, але згодом вирішив спробувати себе у штурмовому підрозділі, де пережив чимало небезпечних ситуацій. Він пригадує, як одного разу вони з побратимами «перетнулися» з двома ворожими штурмовиками на відстані семи метрів і зуміли зреагувати першими, знешкодивши «туристів».

За роки війни у Олександра назбиралося багато бойових історій, але попри це, він іноді думками повертається до мирного життя – роботи на електростанції, риболовлі на вихідних. Проте, він нітрохи не шкодує про свій вибір.

«Коли йшов до військкомату, були думки, що можу не повернутися. Але моя мотивація – це мої рідні. Я маю зробити все можливе для їхньої безпеки. А сидіти й просто чекати, коли ворог постукає у двері – це не про мене. Тому зараз я там, де потрібен!» – підкреслює воїн, чия історія є свідченням незламності духу українських захисників.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: 5-річний хлопчик врятований після триденного блукання у лісах Коломийщини (Відео).