Так сталось, що, захворівши, я лікувався в Луцьку. Ще коли їхав у лікарню, то при виході з маршрутки мене ледь не збила з ніг група молодиків...
Так сталось, що, захворівши, я лікувався в Луцьку. Ще коли їхав у лікарню, то при виході з маршрутки мене ледь не збила з ніг група молодиків. Згодом я зрозумів, що в штовханині мене обікрали - залишився без документів і грошей. Була надія, що гроші заберуть, а документи десь покладуть на видному місці, щоб хтось міг підібрати і віднести в міліцію чи переслати мені. Та де там...
Одне слово, треба було мені їхати у Любомль, в міліцію, щоб виробити нового паспорта. Перед тим взяв у сільській раді всі потрібні папери. Коли зайшов у паспортний стіл і розповів, що мене сюди привело, то у відповідь почув дивну відповідь: мовляв, ніяких документів у вас не буду брати, тому що нема бланків паспортів. І так уже два місяці. Будуть бланки - тоді приїжджайте. І ось тепер телефоную періодично у паспортний стіл, допитуюсь, чи вже є ті бланки, та ніхто мені ясно нічого сказати не може. А як же я проголосую без паспорта за нового Президента? Такої безпомічної держави, мабуть, більше у світі нема. Зате гроші на якусь дурницю знаходяться. Заглядаю у поштову скриньку - про нашого коханого Ющенка стос газет, два журнальчики. Все це є за що, виявляється, надрукувати! А чому Президент не подумає про людей, про наші реальні проблеми? Отож, якщо я не зможу проголосувати, то буду усім розповідати, як позбавили діда голосу. З повагою учасник бойових дій Олексій ГВІЗДА. с. Римачі Любомльського району.
