«Голос української гідності», – так говорили про Ігоря Калинця.
Рідні легендарного Ігоря Калинця просили приходити на прощання з ним без квітів
На 86-му році життя зупинилося серце видатного українського поета, дисидента, багаторічного політв’язня радянських таборів
Напередодні похорону родина та близькі Ігоря Калинця попросили всіх, хто планував вшанувати його пам’ять, утриматися від принесення квітів та вінків. Натомість вони закликали підтримати Збройні Сили України.
«Ми знаємо, як Ігор Калинець чекав Перемоги і як глибоко він переживав за наших захисників на фронті. Тому просимо зробити те, що зробив би він сам: не приносити квітів, а перерахувати гроші для ЗСУ – на фонд
«Львівський лицар»», – йдеться у зверненні родини.
Ігор Калинець (1939 – 2025) – одна з ключових постатей українського культурного та громадського руху другої половини ХХ століття. Його спадок – це не лише літературні твори, а й незламна громадянська позиція.
У 1972 році радянська влада засудила його до шести з половиною років ув’язнення у таборах суворого режиму та ще трьох років заслання. Слідчі вважали його вірші «загрозою радянському ладу».
Калинець відбував покарання у Пермських таборах, де утримували багатьох інших українських інтелектуалів. На засланні в Забайкаллі він перебував разом із Василем Стусом, Іваном Світличним, Миколою Горбалем,
Семеном Глузманом, а також зі своєю дружиною – публіцисткою та громадською діячкою Іриною Стасів-Калинець.
Разом з Іриною Калинець він розшукав у Львові могилу поета Богдана-Ігоря Антонича.
Ігор Калинець є автором 17 поетичних збірок, численних прозових і публіцистичних творів. У 1992 році став лауреатом Шевченківської премії за книжку поезій «Тринадцять аналогій».
Дзвінка КВІТКА.
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
