У розпорядженні «Букв» з’явився документ, на підставі якого запровадили санкції проти Порошенка

«У нас війна, а люди виводять гроші, мільярди гривень. Це протягом всієї війни – це почалось з 2014-2015 років. Виведення грошей, торгівля з сепаратистами вугіллям. Я просто здивований, що раніше фінмоніторинг нічого нам не показував. Зараз Служба безпеки та фінмоніторинг показують про мільярди. І всі ці люди: Медведчук та Порошенко – вони партнери в цьому кейсі. Коли це буде оприлюднено, я думаю, люди будуть в шоці, як в час війни використовуються фонди начебто на підтримку військових, а миють гроші і передають своїм, учасникам своєї партії…Йдеться про мільярди».

Як видно з отриманих документів, Володимир Зеленський щонайменше перебільшував – жодної ролі СБУ в запровадженні проти Порошенка санкцій не прослідковується. Також немає жодної інформації про «виведені мільярди». Як і про відмивання коштів на підтримці військових та фінансування політичних партій. Власне, рішення про запровадження проти Порошенка санкцій ґрунтується на кількох провадженнях ДБР, жодне з яких не було доведене в суді, пишуть Букви. 

Згодом Петро Порошенко оскаржив указ Володимира Зеленського, яким було введено в дію рішення РНБО про запровадження персональних санкцій. На цей час справа розглядається Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду.Представники відповідачів – президента України Володимира Зеленського, Кабінету Міністрів України  та Міністерства економіки – упродовж кількох засідань вимагали засекретити процес судового розгляду, посилаючись на те, що документи щодо запровадження санкцій містять інформацію з обмеженим доступом і гриф ДСК (Для службового користування).

В ході розгляду справи у КАС ВС з’ясувалось, що безпосередньою підставою для запровадження санкцій став лист Державної служби фінансового моніторингу до Міністерства економіки від 12 лютого 2025 за № 228/413-04/ДСК, який своєю чергою базується на листі ДБР № 10-2-01-01-40-50 від 11.02.2025. Цей лист розглянули у Мінекономіки і за результатами розгляду підготували подання (за підписом тодішньої міністерки, а нині – прем’єрки Юлії Свириденко) до РНБО щодо запровадження санкцій проти Петра Порошенка.

 

 

 

 

Як видно з отриманих Буквами документів, на всю процедуру запровадження санкцій проти Порошенка:починаючи від листа ДБР, який розглянув Держфінмоніторинг і надіслав власний лист на Мінекономіки, де провели нараду і підготували міністерське подання до РНБО, яка провела засідання і ухвалила рішення про запровадження санкцій, яке увів в дію президент, підписавши указ – знадобилось всього два календарних дні. Це безпрецедентна швидкість роботи державного апарату, яку можна порівняти хіба зі швидкістю ухвалення і підписання закону про ліквідацію незалежності НАБУ і САП.

Слід зауважити, що санкції щодо інших учасників оскаржуваного указу Зеленського – Ігоря Коломойського, Костянтина Жеваго, Геннадія Боголюбова і Віктора Медведчука – запроваджені на підставі подання Служби безпеки України, а не Мінекономіки, як у випадку з Порошенком. Раніше видання ZN.ua повідомляло, що СБУ відмовилась вносити Порошенка до подання на РНБО через сумнівну законність такого рішення та негативний вплив на внутрішню ситуацію в країні та реакцію західних партнерів України. Обґрунтованість останнього аргументу згодом здобула підтвердження у вигляді резолюцій Європарламенту і численних заяв представників ЄС про недопустимість тиску на опозицію.

Буквам з власних  джерел вдалось отримати документи, на підставі яких Мінекономіки звернулось до РНБО з поданням про запровадження санкцій. Проте, замість очікуваних результатів розслідування та переліку виявлених порушень законодавства України, там виявився лише передрук інформації, яка раніше публікувалась у ЗМІ та особливо – анонімних Telegram-каналах:

1) Порошенко нібито є співзасновником Партії регіонів. Це давнє і широко тиражоване звинувачення на адресу Порошенка, однак воно не відповідає дійсності – у 2000 році партія Порошенка «Солідарність» була учасницею міжпартійного об’єднання «Партія регіонального відродження «Трудова солідарність України», однак відмовилась від саморозпуску для створення єдиної партії і за кілька місяців припинила участь в об’єднанні, яке через деякий було переформатоване в «Партію регіонів». Відмова «Солідарності» Порошенка від інтеграції з тим, що в майбутньому стане Партією регіонів – ігнорується всіма учасниками санкційного процесу, від ДБР до президента.

2) Участь у «вугільній справі», в якій ДБР звинувачує Порошенка в тиску на уряд, щоб той закупив вугілля для забезпечення опалювального сезону 2014-2015 року в «Л/ДНР». Фактично, тоді уряд придбав вугілля, в українських компаній, які управляли шахтами, розташованими на окупованій частині території сходу України. Для цього було передбачено окрему процедуру, за якою компанії перереєструвались на вільній території України, вугілля поставлялось напряму на електростанції, а кошти за нього надходили на зарплату шахтарям. У наступні роки ТЕС переобладнали на інші види вугілля, що дозволило зменшити залежність від вугілля з окупованих територій, яка на 2014 рік була стовідсотковою. Станом на жовтень 2025 року жодних вироків у цій справі винесено не було.

3) Третє звинувачення – нібито роль Порошенка у підготовці «Харківських угод», згідно з якими російський флот отримав право залишитися в Криму після 2017 року в обмін на знижку на газ. Свою позицію слідство обґрунтовує тим, що Петро Порошенко впродовж кількох тижнів після початку каденції Януковича продовжував виконувати обов’язки міністра закордонних справ, до формування уряду Миколи Азарова. При цьому, угоди були підписані Януковичем і Мєдвєдєвим та зі скандалом ратифіковані Верховною Радою вже після відставки Порошенка. У цій справі ситуація аналогічна – є широко розтиражована в анонімних Telegram-каналах позиція слідства, однак немає жодного вироку суду.

4) Згадується також надання Януковичем громадянства Вадиму Новинському у 2012 році, на підставі листа Міністерства економічного розвитку та торгівлі, яке тоді очолював Петро Порошенко. При цьому, як аргумент наводяться заяви та підозра самому Новинському, а не порушення закону Порошенком. Останній у 2016 році, вже на посаді президента, надав доручення перевірити законність надання Новинському громадянства, однак Державна міграційна служба порушень не виявила. Станом на 2025 рік Вадим Новинський залишається громадянином України.

Справді цікавим в отриманих документах є те, що секретарем під час наради в Мінекономіки, за результатами якої Юлія Свириденко просила в РНБО запровадити санкції проти Петра Порошенка, був Владислав Власюк – він не обіймає жодної посади в Мінекономіки, натомість є уповноваженим президента з санкційної політики.

Інші учасники зазначеної наради незабаром отримали підвищення – Юлія Свириденко очолила Кабінет Міністрів, її колишній перший заступник Олексій Соболєв став на чолі об’єднаного Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, в.о. директора санкційного департаменту Мінекономіки Ярослава Максименко – очолила Агентство з розшуку та менеджменту активів. Очільник Держфінмоніторингу Філіп Пронін очолив відомство незадовго до запровадження санкцій проти Порошенка, раніше він очолював Полтавську ОВА. Його діяльність на цій посаді зараз розслідує НАБУ через підозру в розкраданні на будівництві фортифікацій.