Сцену, гаптовану світлом жовто-блакитних кольорів, не закривали кулісами!
У Копенгагені Галкін заспівав Гігу – і москалі засумували
Чесно кажучи, пропозиція співвітчизників піти на концерт росіянина в Копенгагені спершу видалася мені неприйнятною. І без того в данській столиці російська мова ріже вуха всюди настільки, ніби то не українці, а москалі масово виїхали зі своєї країни, шукаючи прихистку від війни
Погодитися на небажаний похід підштовхнула журналістська цікавість: про що відомий гуморист і пародист розповідає світові в той час, коли його країна вже п’ятий рік намагається знищити українців повномасштабною війною? Наскільки послідовною є позиція одного з найпопулярніших представників російського шоу-бізнесу, які публічно виступили проти вторгнення в Україну? За що нині аплодує публіка Відня, Праги, Познані, Амстердаму та інших мегаполісів світу, почуваючись у безпеці за українським щитом?
…Було б логічно думати, що пан Галкін очікує на своїх гастролях найперше – співвітчизників. Але у вестибюлі чималого концертного залу бачу українців, данців, італійців, поляків… Дехто прийшов у … вишиванках. Сцену, гаптовану світлом жовто-блакитних кольорів, не закривали кулісами! Майнула думка: мабуть, стендап-комік тому й затримався перед виходом до глядачів, щоб вони встигли оцінити цю промовисту ілюмінацію?
Загалом концерт був анонсований як ювілейне шоу, присвячене 50-річчю Максима Галкіна. Розпочав він його піснею, у якій особливо символічно прозвучали слова про те, що в світі ще буде весна. Потому пересипав жартами свій вік, професію, походження – і раптом заговорив чистою українською мовою! З першим словом, мовленим солов’їною, зал вибухнув оваціями. Галкін розповів, як учив українську в Одесі, ще школярем. Цей факт зі своєї біографії переповідав не без гордості, що, вочевидь, викликало неоднозначну реакцію в його проросійських земляків.
Але й не це було кульмінацією ювілейної програми колишнього фаворита російського телебачення. Він віддав належне полякам, які просили в Бога таку мову, щоб від них відчепилися росіяни, іронічно кинув докір ключовому пропагандистові кремля Соловйову, нагадав росіянам про історичну належність Кубані… Пародист глузував над бездарними авторами пісенних текстів. Правдиво-дошкульний тон змінив на шаноблий і щирий, коли заперечував усі натяки про ворожнечу між легендами світової культури українкою Софією Ротару та росіянкою Аллою Пугачовою, а пародійний жанр – на ліричний, запропонувавши публіці послухати в його виконанні шлягери українських зірок Іво Бобула та Степана Гіги. Твори «Я приходжу» і «Цей сон» Максим Галкін виконав під гучні овації та «Слава Україні!»
Але співали не всі, бо, як мовиться, в сім’ї – не без виродка. Вочевидь, позаду мене таки сиділи «істинні москалі»: вони неабияк обурювалися даниною шани Україні. Вони кидали репліки на кшталт того, що в залі – багато інших національностей, а українці їм – «десь». Озираюся й кажу: «Посоромилися б за свою росію. Краще б гордилися, що в ній є такі Галкін, Пугачова… Хоча вже нема. Воліють жити не в країні, якою править нелюд. А якби в ній було більше таких сміливих і розумних людей із власною думкою, то й цієї війни проти України не було б».
Ті, до кого зверталася, перепитували одне в одного, що означає слово «посоромитися», однак все інше вони таки зрозуміли. Бо за спиною до закінчення концерту вже не було чутно ні оплесків, ні тупих закидів. Схоже, Галкіну на «біс» вдалося не лише розсмішити зал, а й засмутити тих, хто вперто й тупо вірить росії та її ганебному правителю!
Леся ВЛАШИНЕЦЬ,
редакторка відділу інформації газети «Волинь»
Читайте також: «Ракетний терор: артист родом з Луцька боїться за своїх дітей у Києві».
