Курси НБУ $ 45.20 € 49.57
Про погоду на Волині і «Операцію «Ультрафіолет» по-луцьки»

Хто поцілував листоношу Сергія? Баба Стефанія розпочинає власне розслідування на вулиці Шевченка.

Ілюстрація: volyn.com.ua, згенеровано ШІ Google (Gemini) за описом автора.

Про погоду на Волині і «Операцію «Ультрафіолет» по-луцьки»

Сьогодні, 19 листопада, вдень у в Луцьку та по області, очікуються пориви південно-західного вітру 15-20 м/с. Рівень небезпечності I, жовтий

Про це попереджають наші синоптики.

Детальніший прогноз за даними метеорологічних сервісів для Луцька та області:

Четвер, 19 листопада. Вдень температура повітря становитиме +11…+12 °C, уночі знизиться до +6…+7 °C. Очікується мінлива хмарність переважно без опадів із помірним південно-західним вітром.

П'ятниця, 20 листопада. Вдень стовпчики термометрів покажуть +9…+10 °C, а вночі похолодає до +4…+6 °C. Синоптики прогнозують хмарну погоду з невеликим дощем (ймовірність опадів близько 65%) та західним вітром.

З суботи, 21 листопада, на Волині очікується суттєве похолодання до +4 °C вдень і близько +1 °C вночі, інформує Волинський обласний гідрометеоцентр.

З суботи, 21 листопада, на Волині очікується суттєве похолодання до +4 °C вдень і близько +1 °C вночі.

Графік прогнозу погоди від Українського гідромтеоцентру:

Фотоскрін: meteo.gov.ua.
Прогноз погоди на 19 – 24 листопада. Фотоскрін: meteo.gov.ua.

 

Реклама Google

А що нам віщує Sinoptik.ua?

Фотоскрін: sinoptik.ua.
Опадів 19 листопада в Луцьку не передбачається. Фотоскрін: sinoptik.ua.

 За останні 130 років 19 листопада у Луцьку були зафіксовані такі температурні піки:

● максимальний: +15°C (2002);

● мінімальний: -6°C (2022).

Усміхніться!

Хто поцілував листоношу Сергія? Баба Стефанія розпочинає власне розслідування на вулиці Шевченка.
Хто поцілував листоношу Сергія? Баба Стефанія розпочинає власне розслідування на вулиці Шевченка. Ілюстрація: volyn.com.ua, згенеровано ШІ Google (Gemini) за описом автора.

 «Операція «Ультрафіолет» по-луцьки»

На луцькому Красному, де старі одноповерхові будиночки сусідять із сучасними котеджами, передплатна кампанія йшла зі скрипом. План горів, а 80-річна баба Стефанія з вулиці Шевченка тримала оборону міцніше за вежу Любарта

– Сергійку, дитино, – казала вона листоноші через хвіртку, спираючись на палицю. – «Волинь» я випишу, бо треба знати, що в області і місті робиться, хто з політиків свариться і що там знову вичворили Баба Параска і баба Палажка зі своїми дідами... А оті ваші новинки про кохання мені ні до чого! Я своє відкохала ще тоді, як по Ковельській вози їздили.

Засмучений Сергій повернувся у перше поштове відділення, скинув важку сумку і важко зітхнув. За стійкою, попиваючи чай з шипшини, сиділа операторка Рита Володимирівна – жінка з величезним досвідом, стратегічним мисленням і сумочкою, в якій можна було знайти все: від клейкої стрічки до торішнього календаря.

– Не бере? – співчутливо запитала Рита Володимирівна, поправляючи окуляри.

– Ні в яку! Каже, що романтика їй уже не по віку. А мені до плану якраз однієї передплати на «Так ніхто не кохав» не вистачає!

– Ех, молодь... Немає у вас комерційної жилки, – хитро примружилася операторка і почала порпатися у своїй бездонній сумочці. За хвилину вона дістала на світ Божий маленький пластмасовий футляр із золотистим драконом. – Тримай. Це – секретна зброя.

Сергій з підозрою подивився на знахідку.

– Рито Володимирівно, це ж помада. Ще й китайська. І колір... Господи, вона ж фіолетова, як баклажан після заморозків! Нащо вона мені?

– Слухай сюди, – зашепотіла Рита Володимирівна, нахилившись через прилавок. – Баба Стефанія – жінка сувора, але в душі – справжня детективка. Намастиш губи так, ніби щойно цілувався, але не скажеш із ким. А далі – справа техніки. Іди, випробуй!

За п'ятнадцять хвилин Сергій знову стояв біля воріт баби Стефанії неподалік мосту через Стир. Вигляд він мав феєричний: сивочолий чуб стирчав набік, а губи виблискували таким насиченим ультрафіолетом, що сусідський рудий кіт на паркані забув нявкнути й пішов у двір думати про життя.

Баба Стефанія вийшла на ґанок, примружилася, підійшла ближче і раптом завмерла, втупившись у листоношу.

– Сергійку... – прошепотіла вона, забувши про палицю. – А що це в тебе на губах? Тобі ж наче й на городі ніде було ожину в листопаді знайти...

– Ой, бабо Стефаніє, не питайте! – драматично зітхнув Сергій, прикриваючи рота долонею, як вчила Рита Володимирівна. – Сам не знаю, як так вийшло. Зайшов тут неподалік одній вдовиці пенсію віддати, а там... ох, ну чисто як у книжках пишуть!

Очі в бабці загорілися таким вогнем, що можна було б запалити газову колонку без сірників.

– До вдовиці?! До якої?! До Клавдії з-за парку? Ні, в неї смаку нема, вона б такий колір не купила... Невже до тієї приїжджої з Набережної, що на білій «Шкоді» їздить?! – баба Стефанія аж присіла від нетерпіння. – Ану розказуй! Як воно було? Що казала?

Сергій загадково подивився в бік Ковельської, поправив ремінь сумки і тихо мовив:

– Не можу, бабо Стефаніє. Службова таємниця. Та й словами цього не передати. От у газеті «Так ніхто не кохав» на десятій сторінці якраз про такі пристрасті пишуть – один в один наша ситуація! Читаєш – і аж серце завмирає.

Баба Стефанія кинула швидкий погляд на фіолетові губи листоноші, потім на його товсту сумку, важко зітхнула і рішуче полізла в кишеню фартуха по гаманець.

– Пиши, іроде! – вигукнула вона, дістаючи гроші. – Пиши і «Волинь», і оте твоє «Кохання»! І щоб завтра зранку мені першій приніс! А про ту вдовицю я все одно до вечора вирахую – на всьому Красному фіолетова помада тільки в двох людей є, і одна з них – це я!

– Пиши, іроде! – вигукнула вона, дістаючи гроші. – Пиши і «Волинь», і оте твоє «Кохання»!

Коли Сергій повернувся на пошту з виконаним планом і квитанцією, Рита Володимирівна вже заварювала свіжий чай.

– Ну що, спрацювало? – усміхнулася вона, подаючи йому вологу серветку.

– На сто відсотків! Тільки тепер, Рито Володимирівно, мені на Красне хоч не виходь – баба Стефанія пішла розслідувати, хто власниця помади.

– Не хвилюйся, Сергійку, – спокійно відповіла операторка, ховаючи футляр назад у сумочку. – Завтра принесеш їй свіжий номер газети «Цікава читанка», вона зачитається і про все забуде. А помаду цю я ще в дев'яностих на Варшавському ринку купила – її навіть бензин не бере, не те що бабине розслідування!

Остап ЧЕРЕШНЯ.

Читайте також: Операція «Заморожена курка» на Ковельській і якою буде погода на Волині в ці дні.

Telegram Channel