Афіші сповіщали - у Луцькому Палаці культури під егідою обласної філармонії виступатимуть не просто знані в світі музиканти, а мега-зірки, зустріч з якими, певно, випадає раз у житті...
Афіші сповіщали - у Луцькому Палаці культури під егідою обласної філармонії виступатимуть не просто знані в світі музиканти, а мега-зірки, зустріч з якими, певно, випадає раз у житті. Найперш це японська скрипалька Маюко Каміо та віртуоз, майстер гри на фортепіано з Німеччини з українським корінням - Олег Полянський (на фото). Якщо останній уже виступав у тандемі з прославленими музикантами в Луцьку, то Маюко Каміо тут вперше
Анастасія ФІЛАТЕНКО
Маюко Каміо - переможниця багатьох міжнародних конкурсів. Досить сказати, що своєю грою вона покоряла журі й слухачів на конкурсах «Майстри скрипки» у Монте-Карло, імені Іегуді Менухіна, Давида Ойстраха. А на конкурсі імені Петра Чайковського Маюко Каміо удостоєна золотої медалі. Виступає скрипалька з найкращими симфонічними оркестрами світу. А грає вона нині на знаменитій, легендарній скрипці Антоніо Страдіварі, виготовленій у 1727 році. І ось це диво в Луцьку! Маюко Каміо грала в тандемі з титулованим блискучим піаністом, теж лауреатом міжнародного конкурсу Олегом Полянським. Концерт перевершив усі сподівання. Це було потрясіння, зустріч з таким блискучим мистецтвом, яке трапляється рідко у нашому житті. Здавалось би - чув і бачив, захоплювався музикантами-віртуозами, думав, що їх гра - це уже вершина. Та Маюко Каміо разом із піаністом Олегом Полянським подарували таке диво лучанам напередодні Водохреща, що, без сумніву, воно перевершило усе почуте і побачене до цього. Зал був заповнений, та коли скрипка Маюко Каміо то озивалася ніжним голосом, то вибухала експресією, то піднімалася до високості - в залі стояла така тиша, що навіть подиху людей не було чути. Вся увага, погляд кожного був звернутий на сцену, до неземного голосу скрипки, до божественної музики фортепіано. Не раз думалося - як можна було створити таку музику і як її так віртуозно, майстерно, з такою ніжністю і високим почуттям зіграти? Наші сучасники-музиканти із світовим іменем зуміли передати велику гаму почуттів, найтонші відтінки майстрів, які вже давно відійшли у Вічність, залишивши по собі таку музику! Маюко Каміо була простою і водночас неземною, коли виконувала сонати Людвіга ван Бетховена, Ріхарда Штрауса. У другому відділі, затамувавши подих, лучани слухали божественну і так же майстерно виконану музику Кароля Шиманського. Слухаючи гру, душа піднімалася до високості. А як Маюко Каміо грала на легендарній скрипці Страдіварі фантазію Франца Ваксмана на теми з опери Жоржа Бізе «Кармен»! Музикантів вітали стоячи, ще і ще їм аплодували, викликаючи із-за лаштунків сцени. І знову лилася мелодія скрипки - така ніжна і велична, така незбагненно-прекрасна. Її підхоплювало фортепіано. Мелодія зливалася воєдино, даруючи присутнім величне свято.
