Ми попросили читачів нашої газети різного віку відповісти на три запитання, які стосуються Незалежності України, двадцятиліття якої незабаром відзначатимемо. Сьогодні друкуємо перші відповіді. Запрошуємо оперативно відгукнутися й інших волинян різного віку, досвіду, поглядів
Ми попросили читачів нашої газети різного віку відповісти на три запитання, які стосуються Незалежності України, двадцятиліття якої незабаром відзначатимемо. Сьогодні друкуємо перші відповіді. Запрошуємо оперативно відгукнутися й інших волинян різного віку, досвіду, поглядів
1. Що вам дала Незалежність?
2.Що ви особисто зробили для утвердження і зміцнення Незалежності своєї країни?
3.Чи відчуваєте ви себе незалежним у повсякденному житті, у виборі робочого місця, у здійсненні своїх життєвих планів?
Петро МЯКОТА, депутат Ковельської районної ради, підприємець (м. Ковель): 1. Саме це слово говорить за себе. Незалежність! Людина отримала право бути вільною, суверенною і незалежною у виборі й захисті своїх ідей, переконань, суджень, свого погляду на світ, сенс і призначення людського життя. Як би не було складно, які б не поставали проблеми, але ми живемо у своїй державі.
2. Себе хвалити не зовсім скромно. Щоденно працюю на користь своєї держави, на благо людей. Створив кілька десятків робочих місць. Це наповнює бюджет сільської ради, міста, області та держави в цілому. Як депутат районної ради втретє поспіль, я відстоюю інтереси і права своїх виборців. Конкретними справами і пропозиціями, які я подаю на сесіях.
3. Особисто я – так, відчуваю. Хотілося, щоб наше законодавство було більш досконалим, чітким. Хочеться бачити подальший розвиток незалежності України як держави, що є конкурентоздатною на рівні провідних країн світу. Я горджуся, що народився в цій чудовій країні і що вона сьогодні є незалежною. Схиляю голову перед борцями за її волю. А щоб зробити її багатою, потрібно працювати всім, притому щодень, в поті чола. Кожному на конкретному місці.
Тетяна РИДЗА, бухгалтер, 20 років (м. Ковель): 1. Наше покоління народилося у незалежній країні, а це вже не мало означає. Це означає, що ми — громадяни своєї Української держави. Безпосередньо мені незалежність дає впевненість у завтрашньому дні та свободу дій. Можна бути впевненій та планувати своє життя так, як хочеться, так, як подобається! Коли розповідають, як було до нас, це вже сприймається як інша реальність. Саме незалежність дає змогу забезпечувати добробут, і не тільки власний, та відчуття того, що ми робимо потрібне своїм близьким, зокрема, сім’ї, колегам та просто співробітникам.
2. Як громадянка України я тішуся тим, що наша країна є незалежною державою. Я молода, але знаю, що манна з неба не впаде, що заможне життя треба робити своїми руками. Україна росла, розвивалася та вдосконалювалася, а разом із нею і ми – її громадяни. Моє покоління – це ті, хто поза Україною, як державою, себе не уявляють. Мрію, щоб повернулися додому ті, хто її покинув. Підтримуючи український дух, ми цілеспрямовано стараємося добитися своєї мети. Хотілося б більшої підтримки держави, щоб молодь мала можливість розвиватися і працювати на благо країни. Я отримала життя в Україні, проживаю тут, здобула вищу освіту та роботу теж в Україні, чим і пишаюся! Розвиток і вдосконалення держави залежить від нас. Ми – молодь України, живемо для держави. Якщо хочете, щоб ми були кращими, показуйте це на власному прикладі, будуйте ліпшу Україну.
3. Можна сказати, що ми є не досить доросла країна, але задатки, резерви є великі, тому я вірю, що ми йдемо до кращого. Ми йдемо вперед, дивлячись у минуле, добре, якщо молодь відчуватиме – минуле їй потрібне, тільки правдиве, яке було насправді, бо без справжнього минулого, в якому був твій рід, твоє місто чи село, майбутнє неможливе. Якщо кожна молода людина відчуватиме, що вона може отримати хороше робоче місце, що на неї чекає перспектива, а головне – є вибір, то вона поважатиме таку державу. Тепер, коли Україна будує собі шлях до спільноти розвинутих, демократичних, правових країн світу, не можна недооцінювати в цьому процесі молодь. За молоддю майбутнє, чи не так?
