Сьогодні - День студента. І якщо ви таки були щасливим власником студентського квитка, не поспішайте стверджувати, що то свято молодих, до якого ви уже не причетні. Адже спогади студентської юності завжди з нами...
Сьогодні - День студента. І якщо ви таки були щасливим власником студентського квитка, не поспішайте стверджувати, що то свято молодих, до якого ви уже не причетні. Адже спогади студентської юності завжди з нами.
І вони завжди світлі, тому що були ми тоді неповторно молодими, безнадійно закоханими, сповненими романтичних мрій. Якщо до стипендії ще тиждень, а в кишені лише три карбованці - не біда! Голод можна було втамувати напівфабрикатом гречаної каші із сушеною цибулею і жиром за 16 копійок. Її вистачало на сніданок і вечерю. А «міська» булочка розміром майже із нинішній нарізний батон за 6 копійок із маминим варенням - справжні ласощі. Талончик на проїзд у автобусі № 38 із гуртожитку до Шевченкового університету в центрі Києва коштував 5 копійок. Але, навіть живучи на 30 копійок у день, ми не відчували матеріальної скрути, й жили весело не лише від сесії до сесії, бо яких мали викладачів! Алла Петрівна Коваль, Петро Петрович Кононенко, Вікторія Володимирівна Моренець... А які незабутні мандрівки до Вірменії, Прибалтики, у Сосницю на Чернігівщині, батьківщину Олександра Довженка, шляхами Тараса, які пролягли через ті населені пункти України, які згадані в «Кобзарі»... Слова «дискотека» ми ще не знали, але були студентські вечори із танцями, веселими конкурсами і першими поцілунками у прихистку паркових алей. Ні, що не кажіть, але нині таки свято. Свято, яке завжди з нами.
