У перемозі Володимира Путіна на президентських виборах у Російській Федерації, які відбудуться 4 березня, мало хто сумнівається, навіть незважаючи на численні масові протести в Росії. Україні ж після нового пришестя Путіна треба готуватись до ще жорсткішого протистояння з великим північно-східним сусідом...
У перемозі Володимира Путіна на президентських виборах у Російській Федерації, які відбудуться 4 березня, мало хто сумнівається, навіть незважаючи на численні масові протести в Росії. Україні ж після нового пришестя Путіна треба готуватись до ще жорсткішого протистояння з великим північно-східним сусідом
Василь РОГУЦЬКИЙ
Опитування «Левада-центру» свідчать, що Володимир Путін може перемогти навіть у першому турі. За нього готові віддати свої голоси 66 відсотків тих, хто вирішив іти на вибори, а в перемогу Путіна взагалі вірять 80 відсотків опитаних. А інших кандидатів не можна вважати за повноцінних суперників Путіна, вони є такими собі ручними опозиціонерами, які діють з дозволу ВВП, як часто називають Путіна російські ЗМІ. Не липового ж опозиціонера Григорія Явлінського, який теоретично міг би привнести іншу філософію у російську владу, ЦВК просто не зареєструвало кандидатом. Але Україну, як рівноцінного партнера, не сприймає ніхто із теперішніх кандидатів на російське президентство. Хто б не прийшов до керма у Росії, він не відмовиться від імперських амбіцій. І Україна в цьому плані — перший кандидат на жертву. Той, хто остаточно втягне нашу країну в зону впливу Росії, отримає статус новітнього збирача земель Російської імперії. А саме це Володимир Путін проголосив своєю зовнішньополітичною метою — відновлення СРСР під назвою Євразійський Союз. Методи ж, якими діє Росія, ми добре знаємо. На що чекати Україні, нещодавно ще раз нагадав і сам Путін: — Для Росії існує можливість не тільки зберегти свою культуру, а й використовувати її як потужний фактор просування на глобальних ринках, — заявив він. — Російськомовний простір — це практично всі країни колишнього СРСР і значна частина Східної Європи. Не імперія, а культурне просування, не гармати, не імпорт політичних режимів, а експорт освіти і культури допоможуть створити сприятливі умови для російських товарів, послуг та ідей. Ми повинні в кілька разів посилити освітню і культурну присутність у світі — і на порядок збільшити її в країнах, де частина населення говорить російською або розуміє російську. Словом, паралельно з газовими, сирними та іншими економічними війнами треба сподіватись і на ще агресивніше просування ідеології «русского мира», на намагання переорієнтувати українців на російські цінності і норми. Тож в умовах, коли українська влада посварилась із Заходом і втрачає легітимність в очах українців, наша країна може стати майданчиком для непередбачуваних експериментів та подій. Уникнути цього можна лише, якщо своє вагоме слово скаже саме суспільство, а не залишатиметься пасивним спостерігачем. А воно на це здатне, адже тест на зрілість і мужність українці вже здали — у 2004 році.
КОМЕНТАР Олег СОСКІН, директор Інституту трансформації суспільства: «Путін дуже чітко сказав, що «ми нація переможців, ми всіх переможемо «. А кого перш за все переможуть? Зовнішніх ворогів. Він думає, що росіяни вважають Україну невдячним братом-ворогом. Мовляв, українця весь час вирощували, безкоштовно годували, все йому безкоштовно давали, а він весь час хоче піти від Росії, тому треба його повернути в те стійло, звідки він утік. Тобто від України вимагатимуть зробити те, що зробили Білорусь і Казахстан: наша держава повинна увійти в ЄврАзЕС, у ВТБ. А якщо ні, то буде економічна, фінансова, газова війна... Путін, як тільки стане президентом, поставить ультиматум: або йдете швидко — до кінця 2012 року — по шляху Білорусі та Казахстану, або війна за всіма напрямами».