ХАРЧІ, ЯКІ ЛІКУЮТЬ

ЦЯ НЕПОКАЗНА ЯГОДА...
Рідко буває, щоб алича не вродила. Земля під цими дикорослими деревами в кінці літа встелена золотистими ягодами. Навіть деколи топчемось по них ногами. А дарма. Алича багата фруктозою, глюкозою, цукрозою, а також вітаміном С. Вона містить чимало каротину, яблучну і лимонну кислоти, пектинові, дубильні, азотисті і мінеральні речовини.
З аличі готують безалкогольні напої, дуже смачні компоти, мармелад, повидло. А з протертої через сито м’якоті розварених плодів, підсушених, розкатаних і розрізаних на смужки, готують смачний лаваш. Його використовують не тільки як приправу до багатьох м’ясних страв у кулінарії, а й як протицинговий засіб. Завдяки великій кількості пектинів сік аличі легко перетворюється у прозоре золотисте желе.
У народній медицині застосовують примочки з розведеного водою соку аличі з невеликою кількістю камфори для загоювання ран. Настоянки і відвари плодів зарекомендували себе як добрий протикашлевий і протизапальний засіб при захворюванні горла.

ГРУША – ФРУКТ ДЛЯ ДІАБЕТНИКІВ
Плоди груші містять цукор, органічні кислоти, дубильні, азотисті і пектинові речовини, каротин, багато вітамінів. У грушах цукру менше, ніж в яблуках, але завдяки малій кількості кислот вони здаються солодшими. Немало сортів груш багаті мікроелементами, особливо йодом, якого, до речі, не вистачає у нас на Волині. Плоди груш — цінні полівітамінні харчі, вони сприяють доброму травленню і перистальтиці кишківника. Народна медицина рекомендує варені і печені груші як протикашлевий засіб при бронхіті, туберкульозі легень і задишці. Грушевий відвар давали пити хворим на пропасницю для тамування спраги і кращого сечовиділення.
Грушевий сік рекомендують лікарі при сечокам’яній хворобі як сечогінний засіб. Його також можна використовувати в дієтичному харчуванні хворим на цукровий діабет, а також як профілактичний і лікувальний засіб для зміцнення капілярів.