«МОЯ ПРОГРАМА — ЦЕ УВАГА ДО ПРОСТОЇ ЛЮДИНИ»*

Так вважає кандидат у народні депутати України по 23 виборчому округу Петро ОЛЕШКО (на фото)

Іван ПОЛІЩУК


— Петре Степановичу, хоча 13 сесія Волинської обласної ради у середу не відбулася, голова облради Володимир Войтович встиг зачитати заяву фракції Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» про виключення із фракції чотирьох депутатів, у тому числі й вас. Водночас Володимир Рубльов, Віктор Кобринчук, Олександр Хоміч та Ігор Лех, котрі пройшли до облради як члени партії «Батьківщина», увійшли до нової депутатської групи «Патріоти Волині». А її очолює зовсім не б’ютівець Степан Івахів. Так звана «Об’єднана опозиція» на Волині роз’єднується?
— Я вважаю, що мої колеги Рубльов, Кобринчук, Лех та Хоміч, перейшовши до «Патріотів Волині», не відмовилися від загальнолюдських життєвих ідеалів, що їх сповідує програма партії Юлії Тимошенко. Можливо, цим чотирьом набридла та програма, якої дотримується керівник фракції «Батьківщина» Анатолій Петрович Грицюк? Та найбільшим опозиціонером до керівника цієї фракції вважайте Петра Олешка. Опозиціонером, бо, як сказала Юлія Тимошенко, справедливість є, за неї треба боротися! Наголошую: я в опозиції до людини, але не до партії «Батьківщина», членом якої досі себе вважаю. Я є в опозиції до керівника фракції, якого за надзвичайно короткий проміжок часу фактично залишили восьмеро (!) депутатів облради: чотирьох із фракції виключили, четверо пішли у «Патріоти Волині». Але я ніколи не буду в опозиції до Юлії Тимошенко та тієї країни, яку вона намагалася побудувати. Олешко ніколи не буде в опозиції до справедливості. Ніколи, незалежно від того, чи стане він, людина, котра сповідує справедливість, принципи та ідеали «Батьківщини» і Юлії Тимошенко, народним депутатом України.
— Фактично ми уже говоримо про передвиборну програму Петра Олешка…
— Ви знаєте, що я балотуюся кандидатом у народні депутати України по 23 виборчому округу, до якого входять Ківерцівський, Маневицький, Камінь–Каширський та Любешівський райони. Вони, як, втім, практично уся наша область, аграрні. Тож моя програма — це першочергова увага Верховної Ради до села. У тому числі увага фінансова. Господарства нечорноземних Полісся, Волині мусять принаймні частково фінансуватися з держбюджету!
Якщо сільськогосподарський товаровиробник забажає отримати у банку пільговий довгостроковий кредит, він мусить одержати бажані кредитні кошти швидко і просто. А різницю між тим кредитним відсотком, який хоче фінансова установа, і тим процентом, який може платити селянин, повинна компенсувати банку держава.
Ми повинні зробити так, щоб головну сільськогосподарську продукцію Любешівського, Камінь–Каширського, Маневицького районів — картоплю — селяни ніколи не продавали так дешево, як зараз. Ще й досі Маневицький район не газифікований. Обіцяю: щойно я стану народним депутатом, жителі району забудуть, що то таке — відсутність газу.
Ви знаєте, що обсяг іноземних інвестицій на одного мешканця Любешівського району — 0,3 долара США, Камінь–Каширського району — 1,5 долара США. А це по області — друге і третє місця у «хвості» («випереджає» лише Старовижівщина — 0,2 долара). Пасе задніх і Маневиччина — 9,6 долара. Тож у моїй програмі — залучення у ці райони (і, звичайно ж, у Ківерцівщину) інвестицій, що гарантуватимуть молоді роботу і достойну зарплатню.
Моя програма — це увага до простої людини: вчителя, пенсіонера, медика, інваліда. Я добиватимуся, щоб учителям, медикам, працівникам культури зарплатню підвищували, а малокомплектні школи не закривали. Щоб законодавство про пенсійне забезпечення в частині обчислення трудового стажу сільських працівників змінили. Щоб створювалися центри соціально–медичної реабілітації інвалідів — зрозуміло, за державний кошт. Щоб лікарні та поліклініки були на значно ліпшому державному забезпеченні, а аптеки не розорювали хворих.
Моя програма — це викорінення корупції у правоохоронних органах, скасування персональних пенсій та державних пільг, недоторканності обранців усіх рівнів — від Президента до народного депутата.
— Петре Степановичу, у день, коли мала відбутися 13 сесія Волинської обласної ради, вас в обласній раді не було. Чому, пане депутате?
– Для початку подивимося проект порядку денного сесії. У ньому — про кошти на лікування постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС; про підтримку селян та розвиток особистих селянських господарств; про хід виконання обласної цільової соціальної програми реформування системи закладів для дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; про надання житла дітям–сиротам, інвалідам та учасникам бойових дій; зрештою, про внесення змін до обласного бюджету на цей рік. Важливі питання, чи не так? Проте я достатньо добре знаю деяких своїх колег, щоб розуміти: жодні практичні питання їх не цікавитимуть. Так, зрештою, й вийшло. Я не хотів бути свідком п’єси «Зірви сесію». У середу в мене були значно важливіші справи, аніж спостерігати за тим, як Анатолій Грицюк та двоє інших депутатів намагатимуться зламати запланований порядок денний, внаслідок чого облрада не запрацює. І про дітей–сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, селян, постраждалих від аварії на ЧАЕС, на сесії не йтиметься.
Я зустрічався з виборцями. І розумів: моя передвиборна програма є правильною, підтримка у мене, Петра Олешка, потужна. Як на Любешівщині та Камінь–Каширщині, так і Маневиччині та Ківерцівщині.