Фермерський ринок у Луцьку відзначив п’яту річницю...
Фермерський ринок у Луцьку відзначив п’яту річницю...
Сергій НАУМУК
Із самого ранку до приміщення РАЦСу в обласному центрі з’їжджаються легковики. Незабаром розпочинається жвава торгівля. У ящиках золотяться качани кукурудзи, темніють столові буряки, горою лежать червонобокі помідори, у сітках жовтіє картопля. Біля деяких автівок вишиковуються справжні черги: покупці заздалегідь чекають свого продавця. — Уже продали все молоко, — радіє Олена Воїло з Коршева Луцького району і показує на чималу кількість трилітрових банок у кузові авто. — Бачите, скільки покупців було? Кожен має свою тару, за п’ять років я вже знаю, якого кольору у кого кришка, хто бере на кисляк, а хто хоче сиру. Разом із чоловіком пані Олена утримує п’ять корів. Щовівторка та щоп’ятниці вивозять продукцію на фермерський ринок. Каже, працювати важко, але можна заробити якусь копійчину. Цього року прикупили дві корови, бо збут є. Цільне молоко коштує лише 5 гривень за літр, а з нього ще й сметану можна зібрати. Господиня говорить, що корів підгодовують, щоб молоко було жирніше, бо ж на самій траві воно буде гіршим. Поруч торгують Віта та Леонід Кривчуки з Гіркої Полонки Луцького району. Покупців пригощають справжнім короваєм (адже фермерському ринку — 5 років!) та вареною кукурудзою. Дехто недовірливо перепитує, скільки ж коштують солодкі качани. «Пригощаємо безплатно!» — весело відповідає Віта Кривчук і показує на незвичайний цінник, де зазначено: «Кукурудза варена, цукрова, ціна — 0 грн». Смачні качани вмить розходяться. Господиня починає готувати нову порцію просто на очах здивованих покупців. Внизу стоїть невеликий балон, а на прилавку щось булькає у каструлі. Продавці розповідають, що така кукурудза має кипіти не більше 10-15 хвилин і її не потрібно солити, інакше буде несмачною. Заступник голови Асоціації фермерів і землевласників Волині Олег Галасун разом із дружиною також ледве встигає зважувати помідори, перець та кукурудзу. Кожному покупцеві качанів він кладе «некондиційний доважок». Зауважимо, що «некондиційні» качани чудові на вигляд, тільки трохи коротші, аніж ті, що на прилавку. — Саме сьогодні п’ять років тому почав свою роботу фермерський ринок. За цей час дещо змінилося, насамперед продавці. Вони зрозуміли, що мають привезти те, що люди хочуть купити за тією ціною, яка їх влаштовує. Але товар має бути якісним. Тоді виробник отримає дохід і матиме стимул до виробництва, — розповідає Олег Галасун. Найчастіше продають свою продукцію виробники з Луцького району, проте на вулицю Глушець, де частіше йде оптова торгівля, товар довозять і з Ківерцівського, Горохівського та Локачинського районів. Пан Олег розповідає, що найбільшим гальмом торгівлі є низька платоспроможність покупців. Але фермери все одно радо їдуть на ринки. Адже багато виробників–одноосібників не зареєстровані, тому мають менше можливостей продати свою продукцію. — Потрібна доступна реєстрація для селянина. Вона має забезпечити прийнятний статус для виробника. Проте нині багато господарств його не мають. Бюджетні установи радо купили б у селян продукцію, але з ким укладати договори? — запитує Олег Галасун. — Тому це також є обмеженням для селян. Тим часом торгівля йде повним ходом. Поступово серед покупців меншає тих, хто поспішає на роботу, зате з’являються пенсіонери та мами з візочками. — По скільки капуста? — допитується старенька бабуся. — Візьміть так, — простягає головку капусти Зінаїда Щегельська з Гіркої Полонки. — Якраз на борщ матимете. Потім вона пропонує покупцям скуштувати вишнівку власного приготування. Густий ароматний напій їх сюди і приваблює. Пані Зінаїда розповідає, що вишні (6 кілограмів на 2,4 кілограма цукру) мають настоюватися не менше шести тижнів. Цій вишнівці вже рік, тому й смак її ще насиченіший. Наприкінці ряду Сергій та Людмила Біднюки з Копачівки Рожищенського району продають свинину. Люди вишиковуються до них у чергу. Поруч на столику вже лежить печений бочок. Сергій крає його і пропонує покупцям скуштувати. — Це не просто торгівля, а ще й спосіб спілкування. На мій погляд, якщо ти знаєш свого покупця в обличчя, то це дає більшу впевненість у якості товару. За п’ять років люди вже вивчили, в кого що вони купують. Це має велике значення — довіра між покупцем і продавцем, якої спочатку не було і яку ми вже завоювали, — каже Олег Галасун.
