Цей лист із кількома підписами надійшов із села Маньків, що в Локачинському районі: «А пишемо ми вам із проханням, щоб ви розповіли в нашій улюбленій газеті про нашу листоношу Надію Михайлівну Мороз...
Цей лист із кількома підписами надійшов із села Маньків, що в Локачинському районі: «А пишемо ми вам із проханням, щоб ви розповіли в нашій улюбленій газеті про нашу листоношу Надію Михайлівну Мороз. 22 роки вона носить газети, журнали, листи, пенсію односельчанам. Добросовісна, щира, привітна, завжди усміхнена, вона завжди поспішає до людей, які її щиро поважають.
У Надії Михайлівни — гарна сім’я, разом із чоловіком Володимиром Павловичем виховали двох синів, одружили, тішаться внуками. До речі, наша листоноша — донька Героя соціалістичної праці Лідії Осипенко, з багатодітної сім’ї, в якій виховувалося п’ятеро дітей. 24 вересня Надія Михайлівна святкуватиме «золотий» ювілей, тож дуже хочемо через газету від імені односельчан її привітати!». Отож, до всіх вітань, які ювілярка приймала вчора, долучаємо і голоси її односельчан: Н.М. Кравчук, І.В. Сущик, А.І. Сівак, В.П. Сичук, Г.В. Островик, а також вітання від журналістів «Волині». Зізнаюся, цей лист із Манькова навіяв на ведучу рубрики теплі спомини: адже у 60-70 роках минулого століття начальником поштового відділення у Манькові, якого нині, на жаль, вже нема, була моя мама, тож дорога зі школи зазвичай пролягала у мене через пошту: мама і чаєм напоїть, і дозволить передивитися свіжу пресу. Пам’ятаю я і маму ювілярки — працьовиту і дуже скромну Лідію Федорівну, яка дуже не любила президій. Тож із ювілеєм вас, Надіє Михайлівно. Нехай прожиті літа приносять вам втіху і радість.
