Журналісти продовжують акції протесту проти закону про «наклеп»
Журналісти продовжують акції протесту проти закону про «наклеп»
Василь РОГУЦЬКИЙ
Останнім часом засоби масової інформації змушені все більше писати про самих себе. Точніше, про намагання в той чи інший спосіб закрити журналістам рот. Прикладів — чимало. Незалежний телеканал «ТВі», який уже тривалий час піддається тиску з боку влади, зумів «відкупитись» від податкової лише за допомогою своїх глядачів та партії «Батьківщина», які спільними зусиллями зібрали необхідні 4 мільйони гривень. Про тиск заявив і критично налаштований до влади, один із небагатьох україномовних журналів «Український тиждень». Редакція повідомила про спроби заблокувати доступ журналу до читачів, зокрема, після публікації про проблеми монополізації друкованих ЗМІ. Не бракує і випадків, коли журналісти піддаються фізичному впливу. Намісник Києво-Печерської лаври й депутата Київради від Партії регіонів владика Павло заломив руки журналістці, яка прийшла взяти коментар, і забрав її телефон… Кореспондента програми «Гроші» Дмитра Волкова, який працював над програмою «Дерибан землі у Вишгородському районі», побили невідомі і він зі зламаною щелепою опинився у лікарні… Усього, за словами голови парламентського Комітету з питань свободи слова Юрія Стеця, за останній рік відбулося близько двадцяти випадків побиття журналістів, але жодна людина за це не понесла відповідальності. Американський оглядач Девід Хорсі у своїй статті в «Лос-Анджелес таймс» доволі вдало зобразив стан справ зі свободою слова в Україні. На його карикатурі зображені дві огрядні людини, які тиснять третю з блокнотом «Вільна преса». Один із цих дужих чоловіків схожий на Віктора Януковича, а інший тримає газету з написом «медіа-монополії», що, очевидно, має символізувати скупку ЗМІ олігархами (на фото). На думку журналістів, остаточно ж розчавити вільну пресу може законопроект, прийнятий у першому читанні, яким за наклеп встановлюється кримінальна відповідальність. Згідно із законопроектом, кожен українець (не лише журналіст) може сісти в тюрму навіть за анекдот, якщо суд повважає, що він когось образив. Відповіддю на цей законопроект стали активні журналістські акції протесту по всій Україні. В Інтернеті стартувала масштабна акція, в рамках якої десятки інтернет-видань вийшли з банером, в якому опубліковано контакти 244 депутатів, які проголосували за закон про наклеп. Крім того, ряд загальноукраїнських та львівських газет вийшли з білими першими шпальтами на знак протесту проти криміналізації наклепу. Одними з перших на цей закон відреагували і волинські журналісти, які пікетували обласну держадміністрацію. Така реакція змусила владу відступити. Регіонал Віталій Журавський, автор скандального законопроекту, зареєстрував постанову його про відкликання. За неї ще, щоправда, депутати мають проголосувати. Однак сумновідомий Сергій Ківалов стверджує, що в «спокійному робочому режимі законотворчості» новий парламент все одно повернеться до питання про «криміналізацію» наклепу. Та й сам Журавський зізнався, що залишається при своїй думці і вважає, що треба посилити відповідальність за наклеп. Словом, усі ці заяви про недопустимість скандального закону можуть бути просто димовою завісою, щоб приспати громадськість. Тож неважко спрогнозувати, що попереду на журналістів чекає боротьба за ті можливості для вільного слова, які ще залишаються. Адже ми всі добре пам’ятаємо, як ухвалювався мовний закон і як потім хвалився Чечетов своїм вмінням «розводити котят»…
