Якщо міські жителі вже забули гіркий присмак слова «заборгованість», то селяни, на жаль, відчувають його ще й досі...
Якщо міські жителі вже забули гіркий присмак слова «заборгованість», то селяни, на жаль, відчувають його ще й досі. Почім фунт цього лиха дуже добре знають жителі багатьох сіл Маневицького, Ківерцівського, Камінь-Каширського та Любешівського районів. По три місяці, а то й півроку вони чекають милості від Рожищенського сирзаводу та Ратнівського молокозаводу, що заборгували гроші за здане молоко. Допомогти людям отримати кровно зароблені кошти зголосився Ігор Єремеєв і вже добився у цій справі перших позитивних результатів
Тамара ТРОФИМЧУК
Готуючись до виборів у Верховну Раду, Ігор Єремеєв об’їхав усі без винятку населені пункти чотирьох районів виборчого округу №23, зустрівся з понад 42 тисячами людей. В розмовах із селянами чув багато скарг на те, що вони стали заручниками двох молокопереробних підприємств — ПАТ «Рожищенський сирзавод» і ПрАТ «Ратнівський молокозавод». Ці підприємства, добре знаючи про хронічне безгрошів’я на селі, тим не менше залишили своїх здавачів молока без «живої» копійки. Зокрема, сума заборгованості Рожищенського сирзаводу перед селянами Ківерцівського району дійшла до 960 тисяч гривень, у Маневицькому районі — до 2 мільйонів 364 тисяч гривень. Ратнівський молокозавод заборгував своїм здавачам у Камінь-Каширському районі 297 тисяч гривень і понад 66 тисяч у Любешівському. Поставлені в принизливе становище прохачів того, що належить їм по праву, люди спершу надіялися, що у керівництва заводу заговорить совість. Але побачили, що надії марні, і, доведені до відчаю, звернулися до Ігоря Єремеєва з проханням про допомогу. Адже ситуація дійшла вже до точки кипіння. Потрібні були кошти, щоб зібрати дітей до школи, — не отримали. Господарства клопоталися про фінансування осінньо-польових робіт — теж марно. Навіть слізні прохання виплатити бодай частину грошей на лікування чи на похорони керівництво заводів залишало без відповіді. Згідно з ученням церкви, невиплата заробленого — важкий гріх. За законами юридичними — підстава звернутися в правоохоронні органи і суд. Так і зробив кандидат у народні депутати Ігор Єремеєв, підключивши до справи свою юридичну службу, після того, як всі можливі мирні способи порозумітися з керівництвом заводів шляхом перемовин не увінчалися успіхом. Нагадаємо, що головою правління ПАТ «Рожищенський сирзавод» є Володимир Літвінчук, власник підприємства — Ігор Кліщ (Москва), генеральний директор ПрАТ «Ратнівський молокозавод» — Анатолій Дудік, власник підприємства — Олег Гросман (Київ). Докладно про свої подальші кроки у боротьбі за повернення заборгованих заводами грошей Ігор Єремеєв розповів минулої суботи на народних зборах з питань заготівлі молока. Збори відбулися у Луцьку за участю представників усіх населених пунктів, які співпрацювали з підприємствами-боржниками. — Остаточно переконавшись, що на звернення людей і на наші звернення на заводах ніяк не реагують, ми перейшли до рішучіших дій. А саме — подаємо у Волинський господарський суд на користь юридичних осіб-здавачів молока позови про стягнення із заводів заборгованих коштів. Вважаю, що чекати більше немає сенсу. Від селян-одноосібників подаємо заяву в прокуратуру з проханням перевірити законність дій обох підприємств та притягнення їх посадових осіб до кримінальної відповідальності. Всю необхідну юридичну підтримку здавачі молока отримають безкоштовно. Якщо підприємство не платить по 3-4 місяці, можна здогадатися, що за цим стоїть і чим ця історія може закінчитися. Можуть бути накопичені мільйонні борги, а боржники зникнуть у невідомому напрямку, — рішуче висловився на зборах Ігор Єремеєв. Присутні на народних зборах юристи зібрали документи від СВК чотирьох районів та підписи селян-одноосібників, необхідні для спрямування відповідних скарг та позовів в правоохоронні органи та до суду. Зокрема, СГВК імені Шевченка, що у Ківерцівському районі, подає позов у господарський суд Волинської області про стягнення із ПАТ «Рожищенський сирзавод» заборгованості в сумі 514 906 гривень. Присутній у залі голова цього сільгоспкооперативу Степан Войтович з хвилюванням розповів, що він не бачить іншого способу повернути людям гроші. — У нас така ситуація, що майже все здане в Рожище молоко, — від населення. Сирзавод із травня нічого не заплатив, все годував обіцянками. Лише місяць тому розрахувався за травень. Про червень, липень, серпень і першу частину вересня — ні слуху ні духу. Коли ми зрозуміли, що діла не буде, то перейшли на інший молокозавод. Але люди все одно хочуть повернути свої гроші. Приходять із претензіями до мене, бо це я підписав договір із сирзаводом. А я не можу нічим допомогти, бо вже дійшло до того, що керівництво заводу не відповідає на мої телефонні дзвінки. А через деякий час на зборах Ігорю Єремеєву передали із зали записку, що якраз у ці хвилини в селах Велика Яблунька, Довжиця, Одеради, Четвертня Маневицького району Рожищенський сирзавод почав вперше за півроку розраховуватися з боргами. Також Ігор Єремеєв повідомив про звернення з приводу заборгованості у Податкову адміністрацію, звідти прийшла відповідь — на заводах-боржниках розпочато податкову перевірку. — І нехай після цього хтось скаже, що наше втручання не допомагає, — прокоментував новину Ігор Єремеєв. — Я вам обіцяю, що ми не зупинимося, доки боржниками не буде повернута кожна заборгована копійка, зафіксована на сьогодні перед населенням і перед юридичними особами. Гроші за молоко — це чи не єдиний заробіток селян, які зараз кинуті державою напризволяще. На жаль, політики просто використовують біду цих людей та рекламуються на ній, організовуючи показові акції перед органами влади чи демонстративно перекриваючи дорогу. Але такі дії не вирішують проблему заборгованості перед селянами. На мою думку, діяти треба чітко, професійно і покарати в рамках закону недбалих бізнесменів, які намагаються збагатитися на людській праці, змусивши їх виплатити гроші селянам.
На фото: Щоб повернути селянам зароблені гроші, Ігор Єремеєв перейшов до рішучих дій.
