Люди досі бояться смертельного грипу, яким їх залякали рівно три роки тому під час так званої епідемії «свинячого грипу» типу H1N1...
Напередодні зими завбачливі українці, в тому числі й волиняни, вкотре поповнюють домашні аптечки: скупляють про запас багато дорогих і дешевих фармацевтичних препаратів. Люди досі бояться смертельного грипу, яким їх залякали рівно три роки тому під час так званої епідемії «свинячого грипу» типу H1N1. Хоча згодом медики перекваліфікували «свинячий» у безпечніший «грип каліфорнійський А(H1N1)», наслідки тогочасного хворобливого ажіотажу та політичних спекуляцій пожинаємо досі
Олексій КИРИЛЬЧУК
Що насправді було в 2009 році, коли українці масово одягнули ватно-марлеві пов’язки, шикувалися в довжелезні черги за «чудо–ліками» від грипу, які з телеекранів пропагували не так медики, як чиновники з уряду Юлії Тимошенко? На думку аналітиків, це була спланована кампанія-маніпуляція виробників протиінфекційних медпрепаратів і вітчизняних політиків, які прагнули використати сезонний спалах хвороби, дещо серйозніший, ніж попередні, в своїх інтересах. І головною причиною надуманого ажіотажу були президентські вибори, які стартували 19 жовтня 2009–го. Тоді серед імовірних претендентів на перемогу були опозиційний Віктор Янукович, тогочасні президент Віктор Ющенко і прем’єр Юлія Тимошенко. — Поведінка деяких політиків абсолютно безвідповідальна і, перш за все, спрямована на те, щоб максимально використати політичну карту в цьому питанні, — якось заявив Віктор Ющенко. Глава держави, ще донедавна соратник Тимошенко, тоді підкреслив: у ситуації винен насамперед уряд Юлії Тимошенко, який не тільки виявився неготовим до епідемії грипу, але й зараз, замість того, щоб вирішувати проблему, штучно створює ажіотаж. «Про те, що епідемія прийшла у світ, було відомо ще навесні… Але влада до цього не готувалася. Що стосується Міністерства охорони здоров’я, то ця структура отримала від уряду майже 50 мільйонів гривень для підготовки до епідемії. Але не зробила жодного кроку в цьому напрямку. Коли уряд в особі Юлії Тимошенко оголосив про карантин, то міністерство навіть не знало, як на це реагувати», — дав оцінку тогочасній ситуації лідер Партії регіонів Віктор Янукович. Натомість, як пригадують політологи, прем’єр Юлія Тимошенко заходилася виправдовуватися, мовляв, боротися з епідемією заважає президент та опозиція (Партія регіонів). Лідер ВО «Батьківщина» навіть наказала своїм прихильникам в областях зорганізувати «викривальні» виступи та акції протесту проти «антиБЮТівського терору». Волинські соратники Юлії Тимошенко — тодішній голова облради Анатолій Грицюк і луцький міський голова Богдан Шиба — були серед перших, які спочатку 13 жовтня, а потім на початку листопада з величезним ентузіазмом зустрічали в Луцьку кортеж прем’єр-міністра Тимошенко. Гуртом виїхали на стратегічний для того часу об’єкт — обласну клінічну лікарню, вже на порозі якої Юлію Володимирівну та її супровід зустрічали шеренги лікарів і медсестер. Потім глава Кабміну сказала: «Оглянувши, як облаштовано інфекційну лікарню, як обладнано реанімаційні, бокси, поспілкувавшись із хворими, в котрих виявлено грип та пневмонію, можу констатувати: лікування проводять на високому рівні». Крім того, Юлія Тимошенко запевнила, що медперсонал невдовзі отримає доплату за понаднормований час роботи, а відправлені на три тижні вчителі — зарплату в повному обсязі… Однак тоді ніхто із владців так і не зауважив журналістам, що розрекламований на всіх телеканалах сучасний апарат для вентиляції легень пацієнтів насправді не привозила з собою Юлія Володимирівна! Його дещо раніше подарувала влада сусіднього польського Люблінського воєводства. Як і велику кількість антигрипозних медикаментів… Зрештою, прогнози БЮТівців не справдилися. Вибори, як відомо, відбулися точно в строк. Ніхто не запроваджував надзвичайного стану. А «страшна» епідемія грипу минулася природно, тобто, так, як передбачали лікарі: вони з початків не вірили в залякування урядовців і тихцем, «не на відеокамеру» зізнавалися, що небезпека епідемії надто перебільшена. Що українці не потребують стільки ліків, скільки того вимагав уряд… Не дивно, що за якийсь час було викрито аферу, яка напряму пов’язана з історією виникнення, поширення та протидії вірусу A/H1N1. Уряд Юлії Тимошенко, як відомо, добровільно-примусово рекомендував українцям лікуватися насамперед імпортним і дорогим препаратом «Таміфлю». Мовляв, лише цей препарат здатен вберегти від страшної хвороби. Як свідчить статистика, з листопада по грудень 2009–го на Волинь централізовано надійшло 15 тисяч 789 упаковок «Таміфлю». Препарат поставляли в кілька етапів. Щоправда, за різними цінами. Скажімо, перша партія ліків — близько 3 тис. упаковок, коштувала 251 грн за пачку. Наступні — всього 67 грн. Різний виробник? Але ж цей препарат виготовляють лише на швейцарській фабриці «Роше»… «Верхи» не воліли тлумачити «низам», чому така різниця в ціні. Ліки надходили, їх приймали і розповсюджували через лікувальні заклади. Загалом у 2009–му лише на закупівлю «Таміфлю» Україна витратила 46 млн 900 тис. грн. Упродовж двох останніх місяців 2009 року до лікувальних закладів Волині надійшло 10 339 упаковок. Решта — на склад. «Таміфлю» отримали не лише великі установи, а й усі заклади амбулаторного типу. Станом на 1 березня 2012 року з цих 10 тисяч використано 5 906 упаковок. На складах залишалося 4 433 упаковки! Загалом же на Волині осіло й лежить донині в аптечних закладах 9 810 упаковок! Чому ж не використали? Медики натякають: «переборщили» столичні соратники Юлії Тимошенко. До всього, термін придатності «Таміфлю» закінчується у жовтні наступного року. І де брати гроші на утилізацію прострочених пігулок, якими попередня влада хотіла змінити свій політичний фундамент? Тим більше, що цей фундамент розвалився, бо зведений на обмані, страшилках із медичним присмаком, пустопорожніх обіцянках.
ПІСЛЯМОВА Борис КЛІМЧУК, голова облдержадміністрації: «Восени 2009–го, коли в Україні через епідемію грипу склалася дуже тривожна ситуація, багато держав вирішили допомогти нашим громадянам протистояти підступній хворобі. В тому числі й Республіка Азербайджан, де я працював Надзвичайним і Повноважним Послом. Оскільки через Міністерство закордонних справ України ми отримали чіткий перелік медпрепаратів, потрібних для лікування грипу № A/H1N1, то і я особисто, і працівники посольства в Баку провели велику організаційну роботу. Мені, наприклад, неодноразово доводилося проводити переговори і з керівництвом міністерства охорони здоров’я Азербайджану, і з відповідальними працівниками адміністрації президента цієї країни. Врешті–решт, глава Азербайджанської держави Ільхам Алієв розпорядився надати Україні максимально можливу допомогу. І за короткий час в аеропорту міста Баку було зібрано 23 тонни медикаментів для України. Це був гуманітарний дар Азербайджану для нашої країни, яка боролася з поширенням епідемії. Міжнародна практика свідчить, що в таких випадках можна приймати навіть не сертифіковані в Україні медикаменти, якщо міністерство охорони здоров’я країни, яка дарує ліки, гарантує їх відповідність усім вимогам. Азербайджанці надали такі гарантії! Але… Один із тодішніх заступників міністра охорони здоров’я України заявив: ліків із Азербайджану наші урядовці приймати не будуть! Мовляв, не сертифіковані. Я намагався переконати, що це неправильна позиція, тим більше, що серед тих 23 тонн був і розрекламований в Україні «Таміфлю». Але гуманітарний вантаж так і залишився лежати в азербайджанському аеропорту. Не допомогли навіть звернення до уряду тодішнього прем’єра Юлії Тимошенко… Найгірше, що влада Азербайджану ніяк не могла зрозуміти, чому наші урядовці цинічно відкинули руку допомоги братнього народу. Не міг цього пояснити і я… Хоча, звичайно, питання так і залишилося відкритим: восени 2009–го в Україні була епідемія медична чи політична? Як на мене, відповідь очевидна».
На фото: Фото з 2009 року: під стінами обласної інфекційної лікарні зустрічають Юлію Тимошенко, яка вкотре пообіцяла врятувати націю від «свинячого грипу».
