Мандрівка м’ясними рядами Завокзального ринку в Луцьку навіяла невеселий настрій: якісна м’ясна продукція знову на кілька гривень здорожчала, а ціна на телячий язик сягнула навіть тризначної позначки — за кілограм просили 100 гривень. Може, тому, що осінь — пора весіль, а заливний язик, що не кажіть, таки делікатес!..
Мандрівка м’ясними рядами Завокзального ринку в Луцьку навіяла невеселий настрій: якісна м’ясна продукція знову на кілька гривень здорожчала, а ціна на телячий язик сягнула навіть тризначної позначки — за кілограм просили 100 гривень. Може, тому, що осінь — пора весіль, а заливний язик, що не кажіть, таки делікатес!
Тож повернувся до свого прилавка із пресою й око саме вихопило заголовок: «Сюїта про шкідливість м’яса». Автор газетної публікації Микола Козлов досить аргументовано доводить, що люди, які їдять багато м’яса, мають у своєму характері страх і агресивність, бо саме ці відчуття переживають тварини перед тим, як їх колють, ріжуть, словом, убивають на м’ясо. Проте ставати категоричним вегетаріанцем він також не закликає. «Моє рішення компромісне, — пише автор. — У повсякденному харчуванні я обходжуся без м’яса і їм його лише на великі свята, щоб порадувати друзів і родичів. Відповідно, це виходить раз на кілька місяців. Пам’ятаєте, із Хайяма: «Вина не пий! Та є чотири «та»: Де, з ким, коли і скільки пить вина». Так і з м’ясом. М’ясо можна їсти, якщо воно добре зварене, з нього злито увесь бульйон (у ньому, вважає М. Козлов, уся погань) або як шашлички із зеленню на природі, де ви багато рухаєтеся і все спалите фізичними вправами, а не пивом заллєте. А для цього потрібно бути здоровою людиною, бо «дозволити собі їсти м’ясо може тільки дуже здорова людина». А про товщину гаманця ми тактовно промовчимо. Ну от, прочитав і поганий настрій від ходіння м’ясними рядами як рукою зняло… Досліджував ціни та оглядав пресу Василь Феленчак.
