Зміни у сфері охорони здоров’я та вдосконалене надання медичних послуг — результат діяльності волинської влади за останні два з половиною роки, варті наслідування керівниками інших регіонів...
Зміни у сфері охорони здоров’я та вдосконалене надання медичних послуг — результат діяльності волинської влади за останні два з половиною роки, варті наслідування керівниками інших регіонів. Адже Волинь, яка не потрапила до переліку пілотних областей з реформування медицини, за певними показниками випереджає їх, забезпечуючи краян якісним доступним лікуванням та оздоровленням. На цьому наголосила перший заступник глави Адміністрації Президента Ірина Акімова під час наради у Києві за підсумками реформування медицини в Україні
Дмитро ПОЛЯНСЬКИЙ
За словами Ірини Акімової, окремі регіони, зокрема й Волинь, не скаржаться на відсутність законодавчої бази чи фінансів. Вони роблять реальні речі з удосконалення сфери медицини, що прописані в національному плані дій і відповідають суті масштабної програми економічних реформ. Заступник глави Адміністрації особливо відзначила волинян, бо ми без спеціальних асигнувань зуміли наблизити обласну медицину до максимально можливого для реформи рівня. — Замість критикувати існуючу систему медицини, ми спробували щось змінити у межах чинного законодавчого поля, — зазначив у виступі на столичній нараді голова облдержадміністрації Борис Клімчук. — Ці роботи скромно називаємо ініціативами. Головна їхня мета — переорієнтувати бюджетний ресурс з фінансування ліжко-місця на фінансування, власне, медичної послуги. Почали зі структурної перебудови на первинному рівні: передали на районні бюджети ФАПи, лікарські амбулаторії і дільничні лікарні, досягнувши прогнозованого й адекватного їх фінансування. Також створили 18 центрів первинної медико-санітарної допомоги, як структурних підрозділів центральних районних лікарень. Нині триває робота із закріплення за ними статусу юридичних структур районними і міськими радами… Заодно п’ять із 13 дільничних лікарень реорганізували в амбулаторії загальної практики/сімейної медицини з денними стаціонарами та цілодобовими постами швидкої медичної допомоги. До кінця 2012-го буде реорганізовано ще три, решта — наступного року, на завершення першого етапу реформи. За словами начальника обласного управління охорони здоров’я Ігоря Ващенюка, під час другого етапу передбачається створення семи госпітальних округів. Передумова цьому є: із квітня 2012 року, як прототип госпітального округу, на Волині працює територіальне медичне об’єднання (ТМО) Любомльського і Шацького районів. Нинішнього року створено Володимир-Волинське міськрайонне ТМО, що помітно оптимізувало лікарняну мережу і бюджети міста та району. У 2013-му запрацює перший госпітальний округ на базі Ковельського міськрайонного ТМО з приєднанням ще двох районів. У його структурі будуть відкриті лікарня інтенсивного лікування, лікарня планового лікування, лікарня медсестринського догляду, хоспіс та гуртожиток для родичів хворих. — Нині ж триває переорієнтація з утримання закладів охорони здоров’я — лікарняних ліжок, будівель — на те, щоб фінансувати послуги, — каже Ігор Ващенюк. — Наголошую, на першому місці — послуги, якісні й доступні. А також, щоб якнайбільше пацієнтів могли скористатися цими послугами. Тобто, якщо раніше фінансування виділялося, умовно кажучи, на ліжка і кожен головний лікар намагався збільшити кількість ліжко-місць у своїх закладах, то нині — на жителя. І це суттєво змінило ситуацію, бо гроші сконцентровані. До цього вони розпорошувалися по різних установах. Інакше кажучи, влада найоптимальніше використовує державні кошти. Для цього забезпечує лікарні найсучаснішим обладнанням, застосовує найдорожчі нанотехнології. — Для тих, хто нарікає на брак фінансування для проведення реформ, хочу зауважити, що лише в результаті структурної реорганізації за два роки ми вивільнили майже 10 мільйонів гривень, які спрямували на відкриття станцій швидкої медичної допомоги. Додатково їх створено 9 і ще 3 будуть відкриті до кінця року. Днями отримаємо новий санітарний транспорт на 10,5 млн гривень. За рахунок спонсорів впроваджуємо GPS-технології. В оперативно-диспетчерській службі медичного об’єднання Любомльського і Шацького районів встановлено 13 GPS-навігаторів, — зазначає Борис Клімчук. До слова, оприлюднений в Адміністрації Президента звіт Бориса Клімчука про вдосконалення волинської медицини додає оптимізму місцевим медикам. Адже схвальний відгук Ірини Акімової про роботу волинської влади дає привід сподіватися на фінансову підтримку уряду. А саме — на фінансування цільових програм обласної медицини, на будівництво та капітальні ремонти закладів охорони здоров’я. Тим більше, що влада заздалегідь підготувала підґрунтя для реалізації запланованого. — Сподіваючись на фінансування за проектом «Вчасна допомога», ми провели підготовчі роботи по Луцькій станції швидкої медичної допомоги, — зазначає голова облдержадміністрації. — Окрім того, уже 2 роки будуємо та реконструюємо дороги області з обов’язковим урахуванням розташування пунктів швидкої допомоги, в тому числі і майбутніх… Не дивно, що з таким продуманим підходом до справи, скажімо, за програмою КІОТО на енерго-ефективну модернізацію медичних закладів Волинь отримала чи не найбільшу в державі суму — понад 300 мільйонів гривень. Це 34 проекти, 8 із яких будуть реалізовані ще цього року. А все тому, що планували ці роботи заздалегідь… Водночас, завдяки ініціативності влади та підтримки уряду, протягом двох років на Волині збудовані сучасний реабілітаційний центр при обласній клінічній лікарні, друга черга Любомльської лікарні, дві черги Шацької поліклініки та в райцентрі Ківерці. — І сьогодні роботи не припиняються, — наголошує Борис Клімчук. — Наприклад, триває будівництво поліклініки у Ковелі, днями відкрили другу чергу Іваничівської райлікарні, добудували відділення хіміорезистентних форм туберкульозу і завершуємо лабораторію в обласному тубдиспансері. Зводимо нове приміщення для лінійного прискорювача в обласному онкодиспансері, таке ж приміщення збудували для нового діагностичного комплексу у Луцькій міській лікарні… Працюють будівельники на спорудженні майбутнього перинатального центру в Луцьку, на що отримали 5 мільйонів гривень від Кабміну. До кінця року встигнемо тут освоїти ще 18 мільйонів, якщо буде на це фінансування за проектом «Нове життя». До речі, дві третини лікувальних закладів області, які надають перинатальну допомогу, отримали від ЮНЕСКО статус «Лікарня, доброзичлива до дитини». Відсоток благополучних пологів на Волині зріс до 70%. Значно знизилися показники материнської і дитячої захворюваності та смертності немовлят. В області — один із найвищих в Україні показник партнерських пологів: він перевищує 85%. У рамках програми нинішнього року всі пологові відділення області дооснастять сучасним діагностичним та функціональним обладнанням на понад 600 тисяч доларів… Укладено меморандум про співпрацю з Фондом розвитку України Рината Ахметова. Під зведені за місцеві кошти об’єкти область отримала дві бактеріологічні та найсучаснішу в Східній Європі генетичну лабораторії… — Виконані роботи дають нам право просити понаднормової підтримки у держави, щоб реально підвищити доступність і якість медичної допомоги на Волині, — вважає губернатор Борис Клімчук. — Бо віднедавна у краї не існує терміну «проблема». Ми, волиняни, кажемо: «завдання». Послідовно, наполегливо, крок за кроком працюємо над їх вирішенням. І смію стверджувати — маємо результат…
На фото: Нове сучасне обладнання допомагає лікарям у реалізації програми «Волинькард».
