Цок-цок-цок… Щоранку будять редакційну тишу незмінно високі підбори Катерини Василівни Зубчук. І так упродовж уже… 40 років!..
Цок-цок-цок… Щоранку будять редакційну тишу незмінно високі підбори Катерини Василівни Зубчук. І так упродовж уже… 40 років!
Втім вона за лічені хвилини може поміняти модельне взуття на гумові чоботи і вирушити, скажімо, на Черемські болота, або на кросівки — і на Говерлу чи на віддалений хутір, а, може, і в Париж або Москву, або в рідну Переспу, що в Рожищенському районі. Втім, сьогодні незмінна ось уже понад чверть століття ведуча рубрики «Любить! Не любить…» нікуди з редакції не поїде. Сьогодні у неї ювілей, час для вітань від колег і друзів. Є всі підстави для доброго настрою. Адже, як не раз зізнавалася, все життя, після закінчення факультету журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка, займається улюбленою справою. Редактор відділу інформації та екології. Пише про людські долі й долі віддалених сіл і хуторів, допомагає самотнім серцям зустрітися, переймається екологічними проблемами краю, «червонокнижними» рослинами і рідкісними птахами. А ще вона турботлива мама й бабуся трьох онуків. Тож ювілейна дата на календарі засвідчує лише про те, що додалося і досвіду, і мудрості, й молодості духу, якому можуть позаздрити й молодші колеги. З роси і води вам, Катерино Василівно!
