Відома співачка, переможниця «Євробачення-2004», екс-народний депутат у такий спосіб розпочала акцію «Не мовчи!» проти беззаконня, свавілля та заангажованості судової гілки влади...
Відома співачка, переможниця «Євробачення-2004», екс-народний депутат у такий спосіб розпочала акцію «Не мовчи!» проти беззаконня, свавілля та заангажованості судової гілки влади.
—Сьогодні ті, хто має охороняти верховенство права в Україні, творять беззаконня та керуються політичними, економічними, адміністративними й іншими мотивами, — говорить Руслана. — Жоден українець сьогодні не може відчувати себе в безпеці у державі, в якій такі суди і такі судді! Своєю акцією «Не мовчи!» і піснею, кінокліпом «Це ЕйфоріЯ!» закликаю приєднуватися до безстрокової акції «Свобода Павличенкам», доля яких є уособленням свавілля судової системи в Україні (киянин Павличенко-старший був засуджений до довічного ув’язнення, а його син — на 13 років за вбивство судді, якому вони нібито помстилися за несправедливе, на їхню думку, рішення про знесення прибудови до квартири. Хоча Павличенки стверджують, що цього злочину не вчиняли — ред.). — Після того, як помаранчевий Майдан і його ідеї втоптали у багно, я чути нічого не хотіла про політику, — продовжує співачка. — Навіть слово «патріотизм» дратувало. Перестала носити українську символіку… Кілька тижнів тому гастролювала з концертами в Америці. Виступи відбулись «на ура!». Але атмосфера була напружена. Ті люди, які у 2004 та 2005 роках випитували у мене найменші подробиці про Україну, впивались нашим позитивом, енергетикою, раділи з нами, зараз із вихованості запитували одним реченням: «Ну що там?» або мовчки опускали очі. Для мене це стало болісним контрастом. Із прогресивної країни з величезним потенціалом перетворились у ніщо. Коли ми в Україні варимось у цьому брудному сокові, то настільки звикаємо, що не помічаємо бруду. Для нас це стає нормою. Але за кордоном на повну силу відчувається, у яку гнійну яму впали. Коли повертаєшся в Україну, хочеться іти на конфлікт з людьми, які нас отруюють. Набридло миритись із тим, що останніми роками на Україну дивляться зі співчуттям. Після повернення на Батьківщину зрозуміла, що не можна бути байдужою. Свідомість знову перевернулась. Не боюсь казати все, що думаю. Нехай садять — усіх за грати не кинуть. Є люди, які сьогодні у в’язниці, хоча їхня провина не доведена. Їхні долі вирішує скомпрометована суддівська система під керівництвом влади. Чому ми мовчали, коли за ґрати кидали Тимошенко, Луценка? Потім засудили Павличенків. А ми проковтнули ці факти, наче так і має бути. Невже не розуміємо, що вже по вуха у лайні? Будь-яка людина в Україні може бути не захищена судовою владою, а знищена нею. Українська судова система та її працівники є уособленням не верховенства закону, а ґвалтування невинних людей. Судді відверто демонструють свою владу, не боячись нікого. Їхня політична мотивація прочитувалась і у справах Тимошенко, і Луценка, і Павличенків. Сором бере за український суд, який виносить рішення під диктовку, але ніхто про це не кричить. Навіть журналісти лише констатують факти, жодним чином не впливаючи на ситуацію. Звертаюсь до працівників мас-медій, колег-музикантів та всіх небайдужих людей приєднатись до акції «Свобода Павличенкам», гасло якої — «Не мовчи!». Це глобальна акція, яка стосується кожного з нас. Людям потрібно дати надію. Але кожен її сам для себе мусить сформувати. Не потрібно чекати на лідера, який приїде на броньовику, як Ленін, і почне запалювати штучними гаслами. Це вже не діє. Кожен сам для себе мусить сформувати ідею, як рухатись далі. Ми ж не тупа маса, якій потрібен ідол, котрий би вішав нам локшину. Досить локшини! Не можна бути байдужими. Якщо сидить за ґратами Юля Тимошенко, то нехай поруч сідають Ющенко та Янукович, вони ж добре знають, що їм є за що сидіти. За такими ж критеріями за ґрати потрібно посадити усіх міністрів. Чому дозволяємо гадити собі на голову? Обтираємось і сидимо мовчки далі. Показуємо, що ми — безхребетні… Мовчання — прірва. Якщо будемо далі ковтати всю нечисть, яку нам кидають, у нас і в України не буде майбутнього, — переконана Руслана.
