ЩЕ РАЗ ПРО ЛЮДСЬКУ ПОРЯДНІСТЬ

7 грудня їхав рейсовою маршруткою з Луцька до лікарні в Боголюби. За поворотом із вулиці Ковельської на село стояла жіночка з великою торбою і зупиняла транспорт...

Василь Кравчук,
водій із тридцятирічним стажем

Обладнаної автозупинки там нема, але водії завжди забирають пасажирів. Розуміють, що до цього повороту — по дорозі до лікарні — часто хворі люди добираються здалеку. Самому не раз доводилося там голосувати. Дякувати хлопцям — зупинялися завжди. Ну не йти ж пасажирові з саквояжем у напрямку руху півтора кілометра до найближчої «законної» зупинки! Рух же на цій ділянці зовсім незначний і безпечний. Зупинка автобуса ніякої перешкоди не становить.
І ось, повертаючись до згаданої історії, водій вмикає сигнал правого повороту, гальмує, відчиняє двері. Але в цей момент помічає метрів за сто попереду автоінспекторів. Так і не відкривши дверей і не забравши пасажирки, вмикає лівий поворот і їде далі…
Але пильні вартові дорожнього порядку вже зупиняють «злочинця» смугастою паличкою.
Юридично вони начебто праві: водій зупинився у невстановленому місці. А ось морально! Тверезий водій на справній машині в аварійно безпечному, малорухливому місці не гасав, не перешкоджав іншим учасникам руху, а зібрався допомогти подорожньому.
Так і хочеться звернутись до службовців у погонах: «Хлопці, а якби на місці тої жіночки була б ваша мама, дружина чи сестра?». Переконаний, що в цьому випадку у водія бажання допомогти людині було б більшим за можливість заробити дві додаткових гривні. А чим керувалися люди у формі?
Коли водій виходив із кабіни, то взяв частину своєї виручки. Повернувся він досить швидко. Зауважую це не для того, щоб когось у чомусь незаконному підозрювати. Просто, констатую факт. Повернувшись, водій нічого коментувати не захотів.
Міській владі Луцька, мабуть, доцільно було б подумати над облаштуванням посадково-висадкової зупинки для рейсового транспорту в описаному місці.
м. Любомль