Час багатовекторності минає: у найближчому майбутньому Україна буде змушена зробити чіткий і остаточний геополітичний вибір — ми рухаємось у бік Європи чи стаємо частиною «русского мира»...
Час багатовекторності минає: у найближчому майбутньому Україна буде змушена зробити чіткий і остаточний геополітичний вибір — ми рухаємось у бік Європи чи стаємо частиною «русского мира».
Василь РОГУЦЬКИЙ
Українці так і не почули виразних пояснень, чому на цьому тижні Президент Віктор Янукович в останній момент відмінив свій візит у Москву. Можемо лише здогадуватись. За однією із версій, він це зробив через те, що Білокам’яна вимагала чітких і беззастережних гарантій вступу України у Митний союз з Росією, Казахстаном та Білоруссю. Кремль робить усе, аби Україна опинилась в його орбіті, заманюючи нас цукеркою у вигляді знижки на газ, хоч багато європейських компаній її отримали і без вступу у Митний союз. Москві набридло чекати і вона батогом та пряником підштовхує Україну до остаточного і якнайшвидшого рішення про приєднання до союзу з нею. Однак про те, що всидіти на двох стільцях одразу, як у цьому дехто запевняє, не вдасться, ще раз нагадав голова Комітету у закордонних справах Європейського парламенту Елмар Брок. — Чіткою є позиція європейських інституцій — Європейського парламенту, Європейської комісії, що Україна не може бути одночасно членом Митного союзу і ЄС, підписувати угоди Митного союзу і ЄС, не може мати зону вільної торгівлі з двома організаціями. Це суперечить одне одному, — сказав він, і нагадав, що Угода про асоціацію Україна–ЄС має бути підписана у листопаді 2013 року на саміті у Вільнюсі. А відміну візиту Віктора Януковича у Москву Брок оцінив недвозначно: «Віктор Янукович це зробив в інтересах України». «Хорошим знаком» для України такий розв’язок назвав і публіцист Олександр Палій. — Ситуація свідчить про те, що нинішня влада не все тотально здає Москві, все-таки десь українські інтереси захищають, їх намагаються відстояти. В іншому разі влада все підписала б. Тут ми бачимо, що принаймні економічні інтереси українська влада обороняє. А це означає, що в майбутньому вона, можливо, доросте до того, що захищатиме інтереси політичні, інтереси ідентичності країни, — випромінює неабиякий оптимізм пан Палій і закликає підтримати у цьому владу. Те, що Україна зірвалась з російського гачка, визнав і сам Володимир Путін. — Мова не йде про приєднання України до Митного союзу. Для того, щоб питання поставити саме так, ми повинні отримати офіційну заявку України про вступ до Митного союзу. Такої заявки немає, — сказав він під час зустрічі із журналістами. Але пройшовся Путін і батіжком, коли нагадав, що вирішення питання співпраці із Митним союзом «має істотне значення для економіки України, функціонування цілих галузей української економіки і збереження робочих місць». Знаючи стиль російського президента, ці його слова можна трактувати як обіцянку продовження різноманітних економічних воєн, коли Росія перекриває доступ українським товарам на свій ринок. А це може зачепити економічні інтереси значної частини українців, як, наприклад, «молочна війна». Чи зможе Україна це витримати, враховуючи, що своєю невдалою політикою Віктор Янукович примудрився заморозити стосунки із Заходом і втратити таким чином союзників? Чи потрібно йти на якісь ймовірні жертви? Цікавою тут є думка народного депутата, а заодно і крупного бізнесмена Ігоря Єремеєва, обраного, як відомо, на Волині. — З економічної точки зору Митний союз — це не гірший варіант для України. Але що стосується прав і свобод людини, то нічого нового ми там не знайдемо. На превеликий жаль, сьогодні дуже часто наш чиновник безграмотний і корумпований, він не готовий до такого «спарингу». Тому економічний союз може переродитися в політичний. І я боюся, що в результаті ми можемо втретє втратити незалежність, — заявив нардеп. Справді, до такого вибору мало підходити лише з арифметичної точки зору, хоч і в цьому плані є різні думки. Бо йдеться про щось значно більше, ніж про ту таки ціну на газ, — мова насправді про великий цивілізаційний вибір. Про правила і принципи, стандарти та цінності, за якими житимуть наші діти та онуки. Треба дати їм шанс зловити журавля, а не тремтіти і далі боязко над синицею. І хіба може бути тут альтернатива європейському шляху?
ДО СЛОВА ПУТІН ПІДКЛЮЧАЄ СВОГО КУМА Останнім часом активно агітує за рух у бік Росії одіозний Віктор Медведчук, кум Володимира Путіна та Дмитра Медведєва. Це його «Украинский выбор» переконує, що «країною керуєш ти, а не ті, кого ти обираєш». Цей «Выбор» виступає за підвищення статусу російської мови, права на подвійне громадянство, федералізації України, вступу у Митний союз. По усій країні проходять різноманітні круглі столи на ці теми. Не важко передбачити, що в разі задоволення усіх цих вимог Україна може зникнути як така або ж бути розірваною на шматки. Коли вони говорять про те, що «країною керуєш ти», то, вочевидь, мають на увазі «референдум за народною ініціативою». Під час референдуму, як побоюються деякі експерти, спекулюючи на ностальгії частини суспільства за радянськими часами і незадоволеністю сучасним станом справ, прихильники «русского мира» можуть отримати потрібний їм результат. А поспішати їм треба, бо дедалі більша частина українців віддає свої голоси за партії, які чітко говорять про європейський шлях. Ідеї «Украинского выбора» нібито не нові, частину з них експлуатували і регіонали, які зараз при владі. Однак різниця між Януковичем та Медведчуком, як видається, таки є. Якщо Янукович хоче побудувати в Україні «Росію-2», але таки окрему від «першої», то Медведчука можна запідозрити в тому, що він прагне просто зробити з України, по суті, губернію Росії.
