«НАШІ ОЗДОРОВНИЦІ МОЖУТЬ СТАТИ МАЛЕНЬКИМИ КАРЛОВИМИ ВАРАМИ»

Директор санаторію матері і дитини «Пролісок», депутат обласної ради (фракція «Батьківщина») Валентина Касарда (на фото) переконана: на Волині ще не всі природні можливості використовуються для розвитку курортних послуг. Їй вдалося із колишнього занедбаного піонерського табору відбудувати здравницю, що нині відповідає найвищим стандартам


Мар’яна ВЕРБІВСЬКА


— Валентино Іванівно, на одній із сесій обласної ради вам вручили відзнаку цьогорічного всеукраїнського конкурсу «Сто кращих товарів (робіт, послуг) України». Скільки разів «Пролісок» уже завойовував цю нагороду?
— Наш санаторій вже вп’яте став переможцем у номінації «Роботи або послуги, які виконуються чи надаються у побутовій чи виробничій сферах». Це винагорода колективу за запровадження новітніх технологій у санаторному лікуванні. Вона свідчить, що персонал «Проліску» постійно вдосконалює свою фахову підготовку, піднімається на нові щаблі професіоналізму. Наші спеціалісти — не тільки лікарі, а й медичні сестри, масажисти, інші працівники — ретельно слідкують за новинками, які з’являються на ринку курортних послуг, беруть участь у фахових конкурсах, запозичують досвід навіть зарубіжних колег. Ось і зараз наш начмед Леонід Оксенюк стажується в Іспанії. Оздоровча і матеріальна база закладу дає можливість отримувати гарні результати для лікування ендокринної і нервової систем, опорно-рухового апарату, органів травлення та дихання, гінекологічних хвороб. А мінеральна вода «Проліскова» — це візитка санаторію.
—Для того, щоб пацієнти отримували якісні послуги, крім персоналу високого класу, потрібна ще й належна матеріальна база. Суттєво поліпшити її зможете після реалізації проекту Грем’яченської сільської ради, що в Ківерцівському районі, «Розвиток співробітництва оздоровчо-санаторного туризму на українсько-польському прикордонні». Розкажіть про нього детальніше.
— Оскільки «Пролісок» розташований на території саме цієї громади, то вона також зацікавлена у подальшій розбудові санаторію, розширенню його можливостей для прийому хворих, тих, хто хоче поліпшити своє здоров’я у мальовничому куточку Волині і водночас отримати весь комплекс оздоровчих процедур. Тому на конкурс, що проводився у рамках Програми прикордонного співробітництва «Польща — Україна — Білорусь», Грем’яченська сільська рада подала проект побудови водолікувального комплексу, на першому поверсі якого будуть басейни — звичайний і термальний, на другому розташуються кабінети лікувальної фізкультури та новітніх масажних технологій. Майже 90 відсотків вартості будівництва — приблизно 2 мільйони євро — фінансуватиметься за кошти Європейського Союзу, решта — трохи більше 200 тисяч євро — це частка місцевої громади. Сподіваюся, що депутати обласної ради під час розгляду бюджету на 2013 рік зможуть передбачити таку суму коштів Грем’яченській сільській раді для розбудови нашої оздоровниці, яка є об’єктом обласної комунальної власності. Оскільки проектно-кошторисна документація вже виготовлена, то за умови стабільного фінансування збудувати цей комплекс можна було б в стислі строки. Тим більше, що в проекті передбачено й найсучасніше його оснащення від провідних європейських виробників.
—Ви маєте надію, що вдасться спорудити це приміщення наступного року?
— Це можливо, хоча є чимало підстав стверджувати, що наступний 2013 рік, враховуючи ситуацію в державі, буде складним. Уже сьогодні відчуваються проблеми з фінансуванням комунальних закладів. Розвиток оздоровниці серйозно утруднюють тендерні закупівлі наших послуг, які проводяться тільки в Києві. Головна категорія людей, які приїжджають у «Пролісок» на лікування, — чорнобильці. Цього року їх тут відпочивало більше однієї тисячі осіб. Понад 600 путівок були реалізовані для мам із дітьми.
Наш санаторій розрахований лише на двохсот відпочивальників. Тому хоча попит на наші послуги досить великий, прийняти усіх, хто хоче скористатися послугами санаторію, не можемо. Якщо вдасться спорудити водолікувальний комплекс, то оздоровниця стане більш привабливою для закупівель путівок на комерційній основі.
—Тоді, можливо, є сенс розбудовувати ще й спальні корпуси?
— Території для цього вистачає, тому у майбутньому можна звести кілька приміщень котеджного типу, розрахованих приблизно на 70 осіб. Однак я проти побудови таких санаторіїв, куди приїжджають тисячі відпочивальників. Бо вважаю, що під час лікування має бути індивідуальний підхід до кожної людини. Тоді вона почуває себе, як в родинному колі, — комфортно, затишно, захищено, а щоб отримати процедуру або потрапити на прийом до лікаря, їй не доводиться нервувати і вистоювати у чергах.
— Усі три волинських санаторії — «Пролісок», «Турія», «Лісова пісня»—належать громаді Волині. Як на вашу думку як секретаря постійної комісії з питань використання майна спільної власності, чи сповна використовуються природні можливості регіону для розвитку цих закладів?
— Кожна із наших оздоровниць може стати маленькими Карловими Варами. Адже, крім екологічно чистого довкілля, багатої на ліси та озера природи, маємо свердловини мінеральної води у «Проліску» і «Турії», білу і блакитну глину, чудові торфогрязі, які теж дають ефект у лікуванні багатьох хвороб.
У мене як фахівця болить серце, коли йдеться про занедбані Журавичі, де досі не використовуються природні ресурси, про які колись знали у всій Європі і звідти їхали лікуватися саме до нас, на Волинь. На жаль, через відомчі перепони депутатам обласної ради так і не вдалося відродити цей занедбаний санаторій. Звісно, щоб освоїти лікувально-оздоровчі можливості краю, потрібно їх розвідати і вивчити. Бо в майбутньому, на мою думку, найбільші перспективи і для створення нових робочих місць, і для наповнення обласного бюджету матимуть все-таки санаторно-курортні заклади. У цьому переконують мене фінансові результати «Проліска». Тоді, коли санаторій лише починав працювати, загальний обіг коштів був 1,5 мільйона гривень за рік. Тепер він сягнув 12 мільйонів гривень. А від цього залежить й зростання платежів та податків.
—До цього часу нашу область знають як озерний край. Чи не пора Волині стати курортною зоною?
— Цілком погоджуюсь — давно пора. Ось, приміром, поруч із «Проліском», але вже на території Рівненщини, розташований санаторій «Червона калина». Отже, тут фактично маємо курортну зону. Такого офіційного статусу для нашої місцевості мали б добиватися обранці обох громад — Волині і Рівненщини.
—Серед об’єктів, що належать до обласної комунальної власності, немало таких, які занепадають. Можливо, краще було б знайти для них доброго господаря — приватного підприємця, бізнесмена?
— До кожного майнового питання, яке розглядає наша комісія, підходжу з такої позиції: обов’язково має бути підтримка об’єктів комунальної власності, бо це майно територіальної громади. Приватний бізнес передусім дбає про власну кишеню. А ми, обранці громади, маємо зробити все, щоб ті підприємства, які ще залишилися у спільній власності, працювали якомога ефективніше. Якщо у них немає доброго господаря, потрібно міняти керівника. Коли такі питання розглядаємо на засіданнях нашої постійної комісії, відразу видно, чи має претендент на управління комунальним закладом достатній досвід, чи зможе він зорганізувати команду, щоб досягти гарного результату.
На минулій сесії обласної ради депутати затвердили зміни до програми підтримки фінансово-господарської діяльності підприємств та установ спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області на 2010-2015 роки. У цьому документі передбачено надання безвідсоткової цільової позики суб’єктам господарювання, що перебувають у спільній власності. Вважаю, що це досить суттєва підтримка саме тих підприємств та закладів, що належать громаді.
—Чималі дискусії серед депутатів викликало звернення колективу «Лісової пісні» до обласної ради за дозволом на відкриття кредитної лінії під заставу майна санаторію. Ви підтримали тоді своїх колег із цієї оздоровниці?
— Як депутат голосую за всі запити і звернення обранців громади. Вважаю, якщо в сесійній залі озвучується якась проблема, на неї обов’язково слід звернути увагу як виконавчій, так і самоврядній владі. Тому підтримала і звернення колективу «Лісової пісні», бо і самій доводилося скористатися позикою, щоб зробити рішучий ривок у відбудові «Проліска».
—Нині часто рекламується благодійна діяльність бізнесменів, комерційних структур. Однак і ваш санаторій матері і дитини здійснює немало соціальних програм. Розкажіть про них, будь ласка.
— Традиційною для волинян стала щорічна акція продажу путівок за ціною, що дорівнює собівартості. Маємо намір повторити її і в лютому наступного року. Про неї повідомляємо заздалегідь тих своїх постійних клієнтів, які відчули ефект від лікування у «Проліска».
Започаткували також акцію «Подаруємо здоров’я своїм батькам», під час якої пропонуємо тим, хто має можливість потурбуватися про самопочуття своїх стареньких батьків — пенсіонерів, придбати для них оздоровчий тур до санаторію. Адже багато людей похилого віку не можуть самі оплатити санаторне лікування.
Щороку надаємо можливість безкоштовно отримати лікувальні процедури близько 30 дітям-інвалідам із Ківерцівського району. Вони перебувають у «Проліску» разом із їхніми мамами, яким теж потрібна підтримка — і лікарів, і психологів.
—А на якому курорті подобається відпочивати вам?
— Зізнаюся: досі не була на відпочинку в жодному санаторії. «Пролісок» же для мене — це і робота, і друга домівка.
—Під час Новорічних та Різдвяних свят, які традиційно зустрічаємо у родинному колі, у санаторії перебувають приїжджі відпочивальники. Чи не самотньо почувають вони себе у ці дні?
— «Пролісок» давно вже приваблює тих, хто хоче зустріти Новий рік та Різдво за традиційними українськими звичаями і обрядами. Як підтвердження — путівки на період з 29 грудня по 10 січня розкуплено ще два місяці тому. До нас з’їжджаються компаніями, до яких долучаються родичі, знайомі, колеги. Розважальні програми у ці дні насичені цікавими заходами: різними обрядодіями, колядуванням і щедруванням, іграми для дітей, катанням на конях. Так що в «Проліску» сумувати у ці дні нікому не доведеться.