Як ковельський мер оголосив свій «депутатський запит» до нашої редакції...
Як ковельський мер оголосив свій «депутатський запит» до нашої редакції
Ярослав ГАВРИЛЮК
Мабуть, ковельським чиновникам добряче перепало після критичної замітки у нашій газеті за 18 грудня про те, як у місті залізничників влада вирішила розчищати снігові кучугури силами учнів старших класів. Добре уже те, що реакція на конструктивну критику від «білодомівських» апаратників, які переплутали грішне з праведним, не забарилася, але виявилася доволі дивною. — У мене є запит до головного редактора газети «Волинь-нова» на публікацію журналіста Ярослава Гаврилюка, — заявив на сесії Ковельської міської ради мер міста Олег Кіндер. — Управління освіти (міськвиконкому — Я. Г.) повідомляє наступне. Згідно з Державними санітарними правилами і нормами «Влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» — розділ 12 «Санітарно-гігієнічна освіта учнів, формування здорового способу життя, самообслуговування», учні 5-12 класів можуть брати участь у генеральному та цілодобовому поточному прибиранні ділянок — підмітати, очищувати від снігу, саджати дерева. Запитання-запит до головного редактора формулюється так, що просимо дати підтверджуючі документи порушення чинного законодавства міським головою в частині доручення начальнику освіти про залучення дітей до очистки територій закладів освіти від снігу. Ставлю на голосування і прошу підтримати мій депутатський запит. Прошу голосувати. Хто «за»? Депутати, більшість яких представляють одну з міським головою політсилу, проголосували, як об’явив голова лічильної комісії регіонал Анатолій Соболєв, «єдінагласна». У газетній публікації йдеться про те, що доручення міського голови зовсім «не вписується» в чинне законодавство, що ні мер Олег Кіндер, ані головний педагог міста Віктор Бичковський не мають права наказувати неповнолітнім брати «лопати з віниками» і відправлятись прибирати навколо шкіл наслідки чиновницької безгосподарності. Подано також перелік самих норм, починаючи із Конституції України і закінчуючи актами міжнародного права, ратифікованими нашою країною. То які ще «підтверджуючі документи» потрібні градоначальнику? Хіба ковельські владці не зобов’язані діяти на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України? І досить вже невдалий «аргумент» для нападок на газету хтось «підсунув» самовпевненому меру, бо цитовані ним Державні санітарні правила і норми затверджені всього лиш постановою Головного державного санітарного лікаря України. До визначення «законодавство» ці правила не належать і не можуть суперечити вищим за статусом нормативно-правовим актам — законам та постановам уряду. До слова, якщо вже чиновник взявся цитувати цей документ, то міг би обійтися й без «відсебеньок». Жодного слова про «цілодобове» прибирання дітьми ділянок у тексті ДСанПіНу немає. Натомість там є категорична заборона виконання учнями робіт, що небезпечні для їхнього життя та здоров’я — очищення проїжджих частин вулиць від снігу та льоду. А Олег Кіндер наказував «гарніше порозчищати під’їзди» до шкіл… Є цілком природним, що з раннього віку багато дітей допомагають по господарству, виконують окремі доручення дорослих або працюють разом з батьками на власній земельній ділянці, у родинному бізнесі чи посильно трудяться у школі у формі самообслуговування. Так вони засвоюють корисні трудові навички та ставлення до праці, що знадобиться їм як майбутнім працівникам та повноцінним членам суспільства. Однак тут є одне «але». Положення «Про загальноосвітній навчальний заклад» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року. Воно є хронологічно актуальнішим і вищим актом законодавства щодо невпопад цитованих паном Кіндером санітарних правил і категорично регламентує: відволікання учнів від навчальних занять для провадження інших видів діяльності забороняється (крім випадків, передбачених законодавством). При цьому залучення учнів до видів діяльності, не передбачених навчальною програмою та робочим навчальним планом закладу, дозволяється лише за їх згодою та згодою батьків або осіб, які їх заміняють. Учні мають гарантоване державою право на захист від будь-яких форм експлуатації, дій педагогічних та інших працівників, котрі порушують їх права, принижують честь та гідність. Якщо дотримуватись букви закону, то навіть якби самі школярі стояли з лопатами і віниками в руках під стінами «Білого дому» і навколішки благали мера дозволити їм рятувати місто від снігових завалів, то влада не має права їм цього дозволити, поки вони не принесуть письмову згоду батьків. Ось тут і проблема для Кіндера, який на публіку часто-густо величає себе «гарантом Конституції» у Ковелі. У своєму дорученні стосовно дітей він безапеляційний: «Нехай займаються спортом». Тобто, мається на увазі, розчищають територію. Іншими словами — категорично не допускає сумнівів у своїй чиновницькій правоті. Де тут згода дітей? Чи про батьків йдеться? Це в якому законі до шкільного спорту зараховане прибирання вулиць від снігу? Згідно з якою урядовою постановою запобігання появи у школярів «дурного в голові» лікується віником і лопатою? До речі, на подібні «ініціативи» столична спілка «Пряма Дія» висунула досить дієве гасло: «Даєте лопату — давайте і зарплату!». Аргументи цих учасників навчально-виховного процесу зводяться до наступного: чиновники завжди згадують про «громадський обов’язок», коли хочуть змусити громадян виконувати їх персональні, занедбані бездіяльністю, чиновницькі обов’язки. Наша газета вже писала, як у листопаді на засіданні виконкому Ковельської міськради «батьки міста» дуже важливе питання, яке стосувалося підготовки комунальних підприємств до роботи в зимовий період, взагалі не обговорювали. За пропозицією Олега Кіндера, письмову інформацію члени виконкому, лише полиставши, взяли до відома. Як показало життя — таки дарма! До слова, щось і цього разу не було помітно Олега Олексійовича, який би з лопатою в руках вивів у «сніговий прорив» по «відкопуванню» адмінбудинку членів виконкому та посадовців, які знову «проспали» початок зими. Нема дурних? Звісно — заметену площу перед кабінетом мера лише на четверту добу очистила важка дорожня техніка… Примусово-добровільна «трудова терапія» — давня традиція тоталітарних «феодалів», так виглядає, ще квітне буйним цвітом у головах деяких власть імущих, на яких мало впливає законодавство про дитячу працю. Ну, а широта публічного словотворення ковельського мера є загальновідомою. Журналістам, які критично оцінюють дії чиновника, кидають у вічі: «Ви всі перетворюєтеся в жовту пресу». На обурених діями влади підприємців кажуть «калхознікі», а до представника таксистів, котрі пікетували міськраду, на засіданні виконкому раз по раз звертаються словом… «клоун». Пригадується одне інтерв’ю, у якому Олег Кіндер твердив: «Я є державний службовець достатньо високого рангу. Згідно з Конституцією, згідно зі своїми повноваженнями я дію в межах і в спосіб. Тому що працюю в межах і в спосіб». Воно й видно! І насамкінець хочеться нагадати ковельському меру прописні істини, які на третьому році головування мали би йому бути відомі. Депутатським запит тому й названий так, бо є зверненням саме депутата ради. Міський голова депутатом бути не може! Крім цього, частина 7 статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначає, що депутат місцевої ради має право звернутися із запитом не до будь-кого, а виключно до суб’єктів, розташованих або зареєстрованих на відповідній території. Вочевидь, редакція обласної громадсько-політичної газети «Волинь-нова» розташована та зареєстрована на іншій території — не підвладній юрисдикції ковельського міського очільника.
