Волинські науковці мають намір провести міжнародну конференцію, аби привернути увагу до льонарства. Колись ця культура була однією з головних для поліських господарств. Із початком приватизації та розвалом легкої промисловості, льон став незатребуваний і галузь занепала...
Волинські науковці мають намір провести міжнародну конференцію, аби привернути увагу до льонарства. Колись ця культура була однією з головних для поліських господарств. Із початком приватизації та розвалом легкої промисловості, льон став незатребуваний і галузь занепала
Сергій НАУМУК
«Щоб відродити льонарство, не треба реконструювати старі потужності, а слід будувати нові невеликі заводи, як це є в Європі, — вважає хотешівський сільський голова Володимир Маковецький. — Льонарство варто відроджувати ще й тому, що картопля знецінилася і не дає селянам прибутку». Саме на базі Хотешівської сільської ради 1-4 липня цього року пройде науково-практична конференція на тему «Перспективи відродження галузі льонарства на Волині». На 20 сотих буде посіяно кілька сортів льону, ділянку вже підготували до посіву. Науковці наголошують, що більшу перспективу має олійний льон, а не його побратим льон-довгунець. «Основною продукцією льону-довгунця є волокно, а олійного льону — насіння. Відродження льонарства бачимо через посіви олійного льону. Навесні посіяв, а вже у серпні маєш продукцію, якою можна торгувати. Маємо дослідження щодо цієї культури. Олійний льон дає непогані врожаї і за ефективністю не гірше ріпаку», — розповів доктор технічних наук, професор Володимир Дідух, один з ініціаторів конференції.
