Христос народився! Славімо його!
Наступний номер "Волині" вийде у четвер, 10 січня
ІЗ РІЗДВЯНОГО ПОСЛАННЯ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІЙШОГО МИХАЇЛА, МИТРОПОЛИТА ЛУЦЬКОГО І ВОЛИНСЬКОГО УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ
Христос народився! Дорогі брати й сестри! …Я благовіщу вам радість велику, яка буде всім людям. Бо нині у місті Давидовому народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. Лк. 2:10–11 Що це за радість, про яку благовістить ангел небесний? Ця радість пов’язана з величною подією людства — Різдвом Ісуса Христа, якого очікували ще патріархи, царі, старозавітні пророки. У цій чудовій події міститься радість не лише одного юдейського народу, серед якого народився Христос, але для всіх племен і народів світу. Різдво Христове — це свято Божої любові, яке звіщає про те, що ми всі є дітьми Божими і спадкоємцями Його Небесного Царства. Бо на те став Ісус Сином Людським, щоб ми змогли стати Синами Божими. Різдво Христове знову нагадує нам, що до нас завітав Син Божий, Спаситель світу. Боговтілення — це Божественна таємниця, яку людським розумом годі збагнути. Ця велика таємниця сприймається тільки вірою. Син Божий Господь наш Ісус Христос народився від Пресвятої Діви Марії та став людиною, щоб визволити нас від гріха і смерті. Визволення від гріха і смерті називається спасінням. Процес спасіння почався від Різдва Христового, продовжується нині, триватиме до другого пришестя Спасителя. Церква покликана здійснювати в земному житті наслідок Боговтілення. Спасіння треба розуміти як подолання в нас, людях, гріховних нахилів, як наше очищення до стану святості, як перемогу життя над смертю. Спасіння в такому розумінні не могло здійснитися людськими силами. Для цього потрібне було пришестя у світ Творця. Тому цими святковими днями так і хочеться серцем та вустами повторювати ангельську пісню: «Слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк. 2:14). Разом з ангелами ми урочисто прославляємо Господа за Його безмежну любов, за принесену Ним на землю радість. Тож славімо нашого небесного Спасителя, який є джерелом цієї радості. Різдво Христове спонукає нас завжди обирати Бога і все світле, добре й вічне. Нехай Усевишній надихає нас на християнську любов, єдність і мир. Завжди молімося, щоб милосердний Господь зігрівав теплом наші домівки, зміцнював наше здоров’я, вселяв віру і любов у наші душі. Адже воістину: хто має любов, той сам стає джерелом правди і справедливості.
ІЗ РІЗДВЯНОГО ПОСЛАННЯ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІЙШОГО НІФОНТА, МИТРОПОЛИТА ВОЛИНСЬКОГО І ЛУЦЬКОГО УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
Дорогі мої волиняни, улюблені діти Церкви Христової, всечесні отці, чесне чернецтво, шановні брати і сестри! Нині ми знову стаємо учасниками всесвітнього торжества, свідками великої таємниці втілення Сина Божого, Котрий «будучи образом Божим, не вважав за посягання бути рівним Богові, але принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подібним до людей, і з вигляду став як чоловік» (Флп. 2, 6-7). Господь залишив Небо і прийшов на землю, щоб спасти нас. Щоб краще зрозуміти суть сьогоднішнього свята, цієї надзвичайної події, духовно перенесімось своїми думками з засніженої Волині в палестинське місто Віфлеєм, в ту невелику печеру, де вічний та безтілесний Бог зодягнувся в людське тіло. Світові відкрилась найбільша таємниця Божої любові до роду людського через Пречисту Діву Марію, яка послужила великій тайні Боговтілення. Через Неї Отець Небесний посилає у світ Свого Єдинородного Сина. Бог, який прийшов до нас в образі Боголюдини, закликає, щоб наші серця стали для Нього печерою та яслами, щоб наші душі завжди були сповнені небесної радості, яку сповістили ангели усьому світові. Живучи на цій землі, ми в більшості подібні до тих жителів Віфлеєму, які не відкрили своїх дверей для Пречистої Діви Марії і праведного Йосипа Обручника. Але любов Божа закликає нас брати приклад зі східних мудреців, які будучи вченими, з глибоким смиренням серця прийшли вклонитись народженому серед ягнят Ісусу. Вона вчить уподібнитись і тим убогим пастушкам, життя і труди яких не були відомі для світу цього, але своєю простотою вони удостоїлись першими вклонитися Новонародженому Христу. І радіє серце від того, що у нашому краї є такі ж прості скромні люди, вбогі на вигляд, але багаті душею, сповнені вірою в Ісуса Христа і збагачені любов’ю до ближніх. Їхні щоденні добрі справи не відомі для світу цього, але вони безперестанно творять добро, не сподіваючись на подяку чи нагороду. Саме ці люди, істинні християни, яких не розуміє цей світ, для Бога дорогі та рідні. До таких людей прийшов Спаситель і саме для них готує Свої райські обителі. Щиро бажаю і закликаю усіх вас, дорогі мої волиняни, уподібнюватись віфлеємським пастушкам у своїх щоденних трудах. Без нарікань йти життєвою дорогою, виконуючи заповіді Божі, у терпінні переносити скорботи, з вдячністю радіти в Господі, а найголовніше, не забувати творити добрі справи, любити і молитись один за одного.
Всечесні отці, дорогі брати і сестри! У цей величний день, коли всесвіт святкує народження Господа і Спасителя, звертаю до вас радісні слова різдвяного благовістя: Христос рождається! Нині згадуємо ми ту єдину і повік незабутню ніч, коли засяяло людству Світло небесне, засвітилося на землі Сонце Божественної правди — у Віфлеємі народився «Спаситель, Котрий є Христос Господь» (Лк. 2:11). Своїм народженням Христос наблизив Небо до землі, помирив Творця із занепалим творінням, у Собі з’єднавши людство і Божество. Народження Ісуса Христа у Віфлеємі розділило навпіл історію людства, воно стало початком нової ери, недарма і літочислення ми ведемо від цієї події. Перший раз Христос прийшов у смиренні та убогості, другий же раз він прийде «У славі Отця Свого з ангелами Своїми» (Мф.16:27). Христос знав, що деякі його учні цікавитимуться часом і датою цього пришестя, а тому прямо сказав, що «Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, а тільки Отець Мій один» (Мф.25:36). Втім, незважаючи на це, завжди були і нині є люди, «спалені у совісті своїй» (1Тим.4:2), котрі сплітають «бабських байок» (1Тим.4:7) про час кінця світу. Нещодавно ми були свідками чергового осоромлення неправдомовців. Відтак, віруючу людину не страшить кінець світу, бо хто перебуває в єдності з Христом, тому не страшна і сама смерть. Дорога моя паство! Споконвіків наш боголюбивий народ прославляє народження Христа співом колядок. Маємо величезну кількість цих різдвяних гімнів, різноманітних за мелодіями, глибоких за змістом, багатих на поетичні образи. Волинь, наше рідне Полісся щедре на свої автентичні колядки. Отож, дорогі мої, закликаю вас продовжувати і розвивати цю багату духовну спадщину. Співаймо колядок, прославляймо Народженого нас ради Спасителя світу! Богонемовля Христос, Який заради нас «у вертепі народився і в яслах возліг» нехай стане осереддям нашого життя, а світло євангельської любові нехай світиться поміж нами, щоб усі бачили, Чиї ми учні, і прославляли Отця Небесного. Нехай щасливим і благословенним буде для вас новий рік! Христос рождається! Славімо Його!
РІЗДВЯНЕ ВІТАННЯ ГОЛОВИ ВОЛИНСЬКОГО ОБЛАСНОГО ОБ’ЄДНАННЯ ЦЕРКОВ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ ЯРОСЛАВА ЛЕОНТІЙОВИЧА ТРОЦЯ
Христос народився! Славімо Його! Дорогі волиняни! Сердечно вітаю усіх вас, як єдину, велику християнську родину із величним святом Різдва Христового та Новим 2013 роком. З моменту гріхопадіння людство опинилося в темряві гріха, знівечивши у собі Божий образ, позбувшись через це праведності, святості та можливості перебувати в присутності Бога. Між Святим Богом та людьми виникла велика прірва. У заполоненого гріхом світу з’явилася потреба примирення зі своїм Творцем. Для цього люблячий Бог і передбачив народження, смерть та воскресіння Божого Сина — Ісуса Христа. Вже на Віфлеємські ясла падала тінь Голгофського хреста, бо ж написано в Святому Писанні про народження Спасителя: «І вона вродить Сина, ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів» (Матв. 1:21). Тому з народженням Ісуса Христа настала нова ера людства. Пославши Свого Улюбленого Сина, Бог Отець учинив мир між Собою та нами, відкрив для нас небеса, подарував прощення гріхів та вічне життя кожному, хто полюбив Його прихід та прийняв вірою Ісуса Христа як Господа та свого особистого спасителя. Спогадуючи Різдвяні події, молюся, щоб Господь Ісус Христос замешкав у вашому житті та серці, наповнив вас особливою надією, міцною вірою та любов’ю до Бога і ближніх. Щиро бажаю вам та вашим родинам сердечного миру та міцного здоров’я, сімейного затишку та добробуту, рясних Божих благословень у суспільній праці для добрих справ, вчинених на славу нашого величного та люблячого Бога!