Роздуми над резонансною статтею «Чек на смерть» («Волинь-нова» від 20 грудня 2012 року)...
b>Роздуми над резонансною статтею «Чек на смерть» («Волинь-нова» від 20 грудня 2012 року)
Фаїна САКІР
Лесю, у тебе горе. Безперечно. Більшість з нас перейшли через смерть близьких людей. Таке життя. Мене дивує той факт, що куди б ти не зверталася, тобі нагадували про борги. А ти сама не відчувала це? Сама винна, а тепер шукаєш винних? Чого ти причепилася із обвинуваченнями до Галини Снігарук — церковного касира? У чому її вина? Вона чесно виконує свою роботу. Як ховали твого тата, Галини Олексіївни взагалі не було у церкві. Згадай, хто тобі «всунув» (це твоє слово) того чека? Галя? Ні! Кожен працівник церкви знав за ті борги, от і дали той чек тобі. Закидають, що це не по-християнськи і не по-людськи — після похорону треба було віддати. А де тоді тебе знайти? Ти ж у церкву не ходиш, не знаєш, чим вона живе. Ще задовго до виходу статті у газеті ти хвалилася всьому селу, що провчиш їх усіх — будуть знати, що наведеш порядок… Мушу писати правду, бо «Волинь-нову» читає вся Волинь і не тільки. Що читачі тепер подумають про село, про церкву, про людей, яких ти паплюжиш? Ти засумнівалася в чесності Галини Снігарук? Куди діваються ті гроші, що їх вносить громада? Бувай у церкві і ти будеш чути й бачити, на що їх витрачають. Якби староста Василь Збагерський і Галина Снігарук не збирали копієчку до копієчки, то храм не мав би такого вигляду. Наша церква старенька, але у ній завжди все сяє, царить Божа благодать. Ми сім’ями любимо приїздити з Луцька, щоб послухати слово Боже, вклонитися церкві і людям, які доглядають нашу святиню, які прославили Хорлупи своєю працею та мудрістю. У селі організовують свято приймака, у травні сюди з’їжджаються з усіх сіл, щоб побувати на концертах, влаштованих місцевими жителями, запрошують відомих артистів. А ти, Лесю, чим прославила своє село? м. Луцьк.
