ЧОМУ ВІН ТАКИЙ КРИКЛИВИЙ?

Малюк ще вміщається впоперек колиски, такий безпомічний і крихітний, але поставив усю сім’ю «на вуха»

Ваш первісток у певний час доби починає лементувати на всі заставки. Розуміємо, що в перші місяці нерозвинені системи новонародженого (насамперед нервова і травна) пристосовуються до життя у зовнішньому світі, й проходить це не у всіх гладко. Та все одно тривожимось.
Дідусь твердить: хай плаче — голосний крик розвиває легені. Бабуся береться встановлювати чергування біля колиски. Тато нарікає: привчили до рук, а мама взагалі з ніг валиться. З часом ви навчитеся розрізняти інтонації дитячого плачу. Можливо, малюк голодний або йому просто бракує фізичного контакту з маминими грудьми, біля яких безпечно, затишно, тепло. Не випадково більшість немовлят заспокоюються відразу ж після того, як їх беруть на руки, пригортають. Можливо, він просить вашої уваги, бо йому самотньо. У цих випадках плач закличний, з паузами.
Малюк виявляє невдоволення, коли йому холодно чи, навпаки, душно. Торкніться носика, якщо він холодний, накрийте або вдягніть немовля тепліше. Негативні емоції у діток часто пов’язані з порушенням режиму дня, нервовою атмосферою в родині. Якщо мама постійно стривожена, схвильована, боїться за маля, то такий стан передається і вашій крихітці.
Однак надривний, тривалий плач немовляти може бути і ознакою нездужання. Через недосконалість нервової системи у діток нема чіткої больової локалізації. Ось чому незалежно від того, що болить, малюк веде себе однаково: кричить, перебирає ніжками, звивається. Найчастіше причина крикливості — біль у животику, коліки, прорізування зубів, мігрень грудничків, подразнення шкіри. Ігнорувати постійний надривний плач не варто. Проконсультуйтесь із лікарем. Як виявили вчені, діти, які занадто багато плачуть у віці старше 12 тижнів, частіше згодом страждають від порушень фізичного та психологічного розвитку.