Якось, переглядаючи рекламний тижневик, натрапив на оголошення: «Запрошуємо на роботу людей із знанням російської та польської мов»...
Якось, переглядаючи рекламний тижневик, натрапив на оголошення: «Запрошуємо на роботу людей із знанням російської та польської мов».
Володимир СИДОРЧУК
Будучи на той час тимчасово безробітним, зацікавився, набрав указаний номер. І ось у призначений день підходжу до ошатного будинку майже в центрі Луцька, поруч із пивзаводом і корпусом університету. Окрім мене, на запрошення відгукнулося близько двох десятків людей. Нам роздали анкети, в яких було навіть запитання про те, скільки хочемо заробляти. У залі кілька літніх жіночок, а в основному — молодь. Ось вийшов наперед один з організаторів, почав ознайомчу лекцію, зміст якої зводився до того, що у США є фірма, яка займається виробництвом екологічно чистих продуктів, корисних для здоров’я. Нам, присутнім, пропонують заробити. «Подивіться на екран — ви можете жити так!». На екрані — молоді люди на фоні престижної іномарки. Як я і здогадувався, мова йшла про мережевий маркетинг. Ми мали розповсюджувати дисконтні картки довірливим громадянам, які через склад-магазин буцімто отримували б зі знижками пропоновані продукти — біологічно активні добавки, так звані бади. Хто погоджувався укласти двосторонній контракт, мав внести від 30 до 60 гривень, залежно від часткової чи повної зайнятості. Нам обіцяли заробітну плату (з усіма бонусами, преміями) до 2,5 тисячі гривень. Підійшов до менеджера, запитав, чи мають дозвільний сертифікат Міністерства охорони здоров’я. Замість відповіді мені показали порожню баночку з-під бада та журнал із переліком елементів, що входять до складу продукту. А чи можливе офіційне працевлаштування? А як буде з податками, внесками до Пенсійного фонду? Менеджер дивиться у вікно і мовчить. Цікавило мене і ще одне запитання: до чого тут польська мова? «А у нас і в Польщі філії є», — чую у відповідь. Бажання працювати зникло. А за кілька днів, йдучи повз автостанцію, що поблизу Завокзального ринку, бачу двох молодих дівчат, які активно щось пропонують перехожим. Підходжу ближче — так і є, дисконтні картки на купівлю бадів. Довірливих людей у нас не бракує. м. Луцьк
