Цими днями взяла участь у дискусії на гендерну тематику. Обговорювали з присутніми груди Femen, економічну невигідність працевлаштування молодих жінок та стан жіночих прав у мусульманських країнах...
Цими днями взяла участь у дискусії на гендерну тематику. Обговорювали з присутніми груди Femen, економічну невигідність працевлаштування молодих жінок та стан жіночих прав у мусульманських країнах. Тобто ті речі, з якими зазвичай асоціюється поняття чоловічого і жіночого рівноправ’я. А завдяки почутій під кінець дня розмові переосмислила проблему у новій площині. — Ти уяви, в нас у класі 8 хлопців і 21 баба! — каже на маршрутній зупинці дівчинка-школярка. Їй на вигляд — років 10-11, але вона вже стурбована цією важливою проблемою. Із притиском в голосі повторює жахливу статистику, акцентуючи на слові «баба». От вам і гендер. Може, в дівчаток-третьокласниць, які на сторінках соцмереж пишуть про себе у графі «сімейний стан» — «в активному пошуку», таким чином спрацьовують інстинкти? Бо ж коли «8 хлопців і 21 баба», шукати треба вдвічі інтенсивніше, починаючи вже з того раннього віку, коли ще можна ляльками бавитися. До речі, в Європі набирають популярності рухи за права чоловіків. Отже, спірне питання, хто прекрасна половина людства і про кого треба більше дбати? Жінки, які, ігноруючи суворі гендерні настанови, називають себе «бабами», здатні і самі себе захистити, і чоловіків своїх в образу не дати. Бо ж «8 хлопців і 21 баба» — це навіть не «на десять дівчат дев’ять хлопців», як співали у колись популярній пісні, вважає Ярослава Тимощук.