ЧИ БУДЕ БІЛЯ КОВЕЛЯ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ?

За примарною користю проекту неабияк проступає вражаюча некомпетентність місцевих чиновників.

Добру справу, навіть якщо вона «спущена» на виконання «згори», можна зіпсувати елементарним нехлюйством чиновників. До таких висновків раз по раз приходиш після знайомства з діяльністю Ковельської міської влади

Ярослав ГАВРИЛЮК


У грудні минулого року до ковельського мера Олега Кіндера надійшов лист директора державного підприємства «ГрінЕнерго» Данила Афанасьєва з проханням дати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування 20 гектарів землі для будівництва теплоелектростанції загальною потужністю 12 МВт за рахунок земель Ковельської міської ради, які не надані у власність чи користування. Як пише керівник підприємства, ТЕС буде функціонувати у рамках постанови Кабінету Міністрів від 8 грудня 2010 року № 1256 щодо пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку України, одним із них є проект — «Енергія природи».
Якби ковельські посадовці проявили прагматичність та уважність, то дізналися б, що у згаданій вище урядовій постанові взагалі нічого не сказано про теплові електростанції. У документі йдеться за вітрові, сонячні та малі гідроелектростанції, виробництво твердого альтернативного палива. Проект «Енергія природи» передбачає створення «чистого» джерела енергії — вітру і сонця, й який буде реалізовано переважно у Криму та Запоріжжі.
До речі, голова облдержадміністрації Борис Клімчук розпорядженням від 5 листопада 2012 року в контексті створення на Волині альтернативних джерел енергії рекомендував ковельському і луцькому міським головам Олегу Кіндеру та Миколі Романюку до 15 січня цього року опрацювати пропозиції щодо створення енергетичних комплексів (когенераційних установок) потужністю 6-18 МВт на базі комунальних теплогенеруючих підприємств із використанням, як палива, деревної біомаси. Очевидно, що стосовно ковельських реалій мова йде про підприємство теплових мереж «Ковельтепло», а про апетити щодо двох десятків гектарів міської землі у розпорядженні не згадувалося жодним словом.
Попри усе це, наче заворожені магією небачених перспектив, народні обранці Ковеля разом із мером дружно проголосували «за», зобов’язавши «ГрінЕнерго» замовити виготовлення проектної документації. І ось уже секретар міської ради Михайло Гетьман розповідає журналістам про райдужні перспективи проекту, від якого ковельчани матимуть неабияку користь: прийдуть інвестори, з’являться нові робочі місця, поповниться казна (орієнтовна вартість об’єкта становить 21 мільйон доларів). Михайло Олександрович переконливо стверджує, що коли проект запрацює, то мерія зможе купувати дешеву теплову енергію, звісно ж, якщо обидві сторони домовляться стосовно вартості тарифів. За його словами компанія згідна продати ковельчанам вироблене тепло лише на 10-20 відсотків від своїх потужностей. А ось електроенергія нової ТЕС обійде жителів міста залізничників стороною.
Гей, пане Михайле! Якби ви хоч одним оком зазирнули у такі собі «Методи впровадження спалювання біомаси на Ковельській ТЕС», які розроблені столичним підприємством «Державна інвестиційна компанія», то б переконалися, що рекламоване вами «благо» для городян є нічим іншим, як розрахованою всього лише на 15-річну експлуатацію велетенською грубкою, хоч і осучасненою. І, як будь-яка піч, вона чадить. За проектом, Ковельська ТЕС має спалювати сміття в обсягах 65 тонн на годину (120 тисяч тонн на рік), причому залишкового попелу передбачається майже 5 тисяч! Цю «перлину» хочуть збудувати за якихось дев’ятсот метрів від багатотисячного житлового мікрорайону машинобудівників. Поки інвестори зароблятимуть на «зеленому тарифі», рахуючи заплановані від спалювання кисню щорічні прибутки у розмірі, що еквівалентно сумі понад 13 мільйонів доларів США, викиди з теплоелектростанції вдихатимуть все місто і навколишні села.
Мова про «дешеву теплову енергію» для нашого міста нагадала мені казочку про «білого бичка». Ще раз перечитую документи, які стосуються даного проекту. Фахівці пишуть, що охолоджена пара майбутньої ТЕС направляється на градирню і прохолодною повертається у контур охолодження конденсатора. Альтернативне споживання передбачається хіба що станційною теплицею. Економіка проекту з часу введення ТЕС в експлуатацію взагалі не передбачає прибутків від продажу гарячої води третім особам. Бізнесмени зароблятимуть практично на легенях та екології ковельчан продажем електрики (її місту не дістанеться), добрив і на компенсаціях, згідно з Кіотським протоколом. Не передбачена й тепломагістраль від ТЕС до міських споживачів. Зрештою, до чого вона потрібна, коли для мікрорайону «Сільмаш» не так давно здана в експлуатацію новенька комунальна котельня, в яку «вбухнули» не один мільйон державних коштів.
Кажу це все до того, що міський голова Олег Кіндер, його заступник із комунальної галузі Геннадій Сорока та керуючий справами виконкому Володимир Бойко мають дипломи Українського інституту інженерів водного господарства. Інженерами за фахом є також секретар ради Михайло Гетьман та перший заступник мера Анатолій Трофимук. Хіба нікому із них не спало на думку спочатку запросити у підприємства «ГрінЕнерго» техніко-економічне обґрунтування будівництва у Ковелі теплоелектростанції на біомасі? Чи інфантильна влада таким чином хоче допомогти київським «новаторам» зекономити на довірливих поліщуках кілька мільйонів євро на виготовленні техніко-економічного обґрунтування?
Наразі відомо, що будівництво теплоелектростанції, яка працюватиме на дровах, торфу, тирсі, трісках, соломі та відходах, якими так багаті ковельські околиці, ДП «ГрінЕнерго» планує розпочати у 2013 році за рахунок інвесторів. Але ж хто вони є? Якою буде організаційно-правова форма майбутнього підприємства, де воно буде зареєстроване? Питання не риторичні — від них напряму залежить чи потраплять, омріяні командою мера Олега Кіндера, «золоті яйця» до місцевого бюджету.
Хоч влада ніяк не може дати раду більш «приземленим» справам — довести до пуття фундамент нової поліклініки чи припинити руйнування колись головного у місті стадіону «Локомотив», не кажучи вже про інші плачевні об’єкти, які щоліта заростають бур’янами...
То невже термін «інвестиція» вкотре затьмарив чиновникам голови? Чому так поспішила Ковельська міськрада застовпити аж 20 гектарів землі під постійне користування для столичного підприємства? Добре відомо, що доходи бюджету від орендної форми землекористування у рази перевищують прибутки «постійних» відносин. Не обійшлося в цій історії і без справжньої сенсації, на які так «багате» градоначальство. Земельна ділянка біля заводу «Ковельсільмаш», якою депутати щедро наділили «Гріненерго» (поспіхом навіть підприємство у рішенні зазначено невідповідно до юридичної назви), належить не місту, а… Мощенській сільській раді. Я особисто в цьому пересвідчився, коли у районній архітектурі ознайомився з графічними документами.
Це вже якась «хвороба» — ота чиновницька забудькуватість. Минулого року наша газета писала про те, коли керівництво міста загубило віддалений мікрорайон. Так трапилось, що у відповідь на насущні потреби кількох тисяч своїх виборців начальство заявило, ніби вони у місті… не проживають. Це на виборах потрібні «голоси»! Вибори закінчилися — і частини вулиці Ватутіна, про жильців якої писала газета, вже немає? І ось вам «свіжий» приклад із дозволом «ГрінЕнерго».
Як же допустили міські посадовці такий ляпсус?! Невже автор проекту рішення — начальник відділу земельних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища Ковельського міськвиконкому Дмитро Бруча, який донедавна працював державним земінспектором Ковельського району, не відає, де місто межує із сільською радою? Як не дивно, «проспав» і голова постійної депутатської комісії міськради з питань регулювання земельних відносин, містобудування Юрій Конащук, який колись був начальником міського відділу Волинської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», а нині є штатним консультантом мера. Саме на Юрія Анатолійовича покладається контроль за виконанням цього неоковирного рішення сесії. Але що ж тут контролювати? Чужу землю чи без міри загребущі руки? З таким успіхом можна «відтяпати» й частину сусіднього Турійського району.
Ковельчанам до «сюрпризів» у місті не звикати, якщо прокуратура не внесе реагування про усунення порушення закону. 

На фото: На плані видно, що нова ТЕС буде зовсім поруч з багатотисячним мікрорайоном.