Повернутися до відновлення в пам’яті наукових термінів про форми і прийоми мислення, започаткованих давньогрецьким філософом Арістотелем, мене змусило скептичне сприйняття проведеного 22 лютого телемосту під високопарною назвою «Діалог з країною»...
Олександр СКІПАЛЬСЬКИЙ, почесний голова МГО «Волинське Братство» (Київ), почесний голова правління Об’єднання ветеранів розвідки України
Повернутися до відновлення в пам’яті наукових термінів про форми і прийоми мислення, започаткованих давньогрецьким філософом Арістотелем, мене змусило скептичне сприйняття проведеного 22 лютого телемосту під високопарною назвою «Діалог з країною».
Скажу просто: приваблива назва є порожньою за змістом. Діалог передбачає розмову між двома або кількома особами. А вийшла зрежисована вистава, коли було зроблено все, щоб Віктор Янукович відчував себе комфортно в оточенні кількох журналістів і відібраних людей, які задавали запитання з майданів. Символічним є і те, що «діалог» відбувався із не названою країною. Адже значна більшість політиків в Україні, прийшовши до владних вершин і не будучи носіями української національної ідеї, не є, не були і ніколи не будуть державотворчими людьми з патріотичним мисленням. Їхнє кредо — це безмежне збагачення за допомогою маніпуляцій навколо державного бюджету. В своїх діях вони не користуються головною формою умовиводу: переходу від загального істинного положення до окремого істинного положення. Виникає ситуація, коли так звані лідери, «турбуючись» про країну і розмовляючи з нею, природно не відчувають необхідності турбуватися за кожну окрему людину. Головне завдання таких «розмов» — піар «доброго» царя. Запопадливе оточення Віктора Януковича просто скопіювало близький їм російський формат, що його використовує Путін. А копія, як відомо, гірша, ніж оригінал. Тим паче, що у царя-Путіна іноді проскакують незручні запитання. Тому розмови українського Президента з українськими громадянами не вийшло. Розмови так конче потрібної, віч-на-віч, відвертої, щирої, з обговоренням проблемних питань. Українці живуть у непростих, напружених умовах, шукають реальні нелегкі шляхи виходу з кризи, а їм знову нав’язують гру в піддавки. Як тут не пригадати Джорджа Орвела і його роман «1984», де «Брехню» легко перейменувати на «Правду», «поразку» — на «перемогу», «ганьбу» — на «свято». Але про що і про кого ми говоримо? Чи має бажання порозмовляти і порозумітися з простим українцем Президент Віктор Янукович, котрий оточив себе найвищими чиновниками і політиками, які сповідують не українські цінності, котрі знищують українську мову, продовжують фальшувати історію, вбивають національний патріотизм? І які за свою чорну, руйнівну роботу відкрито і цинічно отримують іноземні нагороди (чого варте останнє нагородження Путіним відомих українофобів Колесніченка та Ківалова) і сміються. Вплив на маси шляхом нездійсненних обіцянок, нещире керівництво народом називається демагогією. Прикро, але лише в цьому ракурсі й можна розглядати проведений захід…
