СТОРІНКИ ІСТОРІЇ: «Якби сонце згасло, ми б не так горювали…»

5 березня виповнюється 60 років від дня смерті радянського вождя Йосифа Сталіна. Російський вчений Нурбей Гуліа згадував, що коли помер Сталін, грузинський поет Йосиф Нонешвілі писав: «Якби сонце згасло, ми б не так горювали — адже воно світило не тільки хорошим людям, а й поганим. А Сталін, як відомо, світив тільки хорошим».

Ось як офіційно відреагувала на смерть вождя київська творча еліта: «Мовчазні і сумні зібралися письменники в залі. Погляди звертаються до портрета, звідки дивляться безмірно добрі, мудрі очі вождя. Тепла усмішка осяює найлюдянішого з людей. Та портрет обрамлений чорним крепом: Сталіна вже нема серед нас… І гострий біль пронизує серця, сльози застилають очі». Про це йдеться у статті «Безмежна скорбота письменників України», опублікованій у «Київській правді».
У спогадах лікаря-хірурга Володимира Голяховського, батько якого був євреєм, читаємо: «Ужастный гнет слетел с душ всех нормальных людей… полное ликование было среди евреев».
«Пригадую: 6-та година ранку, коли повідомили по радіо, — і в один момент увесь гуртожиток здригнувся від плачу», — пише у спогадах академік Іван Дзюба.
Ці записи опублікувала у своєму науковому дослідженні історик Жанна Лазоришин. А ми закликаємо наших читачів, які пам’ятають смерть радянського вождя, поділитися власними спогадами про подію на сторінках газети.